Якось чоловік Вікторії, Кирило, вирішив перевезти свою матір до їхнього будинку через труднощі з доглядом за нею в іншому місті. Проте Вікторія твердо вирішила, що вона та їхні діти не допомагатимуть доглядати свекруху. Незважаючи на здивування чоловіка з приводу її відмови і його благання, що посилаються на любов до матері, Вікторія залишилася непохитною у своєму рішенні. У Вікторії зі свекрухою із самого початку були натягнуті стосунки. Та відкрито не схвалювала її, вважаючи Вікторію недостойною свого сина.
Через цю напруженість Вікторія намагалася припинити стосунки з майбутнім чоловіком Кирилом, але він наполягав на збереженні зв’язків із обома. З роками Вікторія уникала спілкування зі свекрухою, яка також не виявляла інтересу до онуків, вважаючи їх розпещеними. І ось, на 18-му році їхнього шлюбу, свекруха Вікторії отримала складний перелом ноги і стала не в змозі доглядати за собою. Кирило вирішив перевезти матір до їхнього будинку. Навіть у цьому становищі свекруха намагалася командувати Вікторією, але та рішуче відмовилася доглядати її.
Коли бабуся посварила дочку Вікторії за те, що та не доварила суп, Вікторія заборонила дівчинки виконувати будь-які обов’язки по догляду за хворою старенькою. В результаті Кирило, відчувши відчуження від сім’ї, вирішив переїхати до матері, щоб доглядати її самостійно. Лише зрідка він відвідував свою сім’ю. Як тільки нога матері загоїлася, Кирило повернувся додому, виглядав виснаженим і зізнався, як важко йому було доглядати матір і жити з нею під одним дахом.