Настя, цікавлячись своїм батьком Віктором, якого вона майже пам’ятала, часто просила маму Юлю розповісти про нього. Юля розповідала про покійного чоловіка, замовчуючи про його темний бік.

Настя, цікавлячись своїм батьком Віктором, якого вона майже не пам’ятала, часто просила маму Юлю розповісти про нього. Незважаючи на відсутність Віктора та біль, який він завдавав, Юля воліла ділитися з Настею лише позитивними спогадами, вважаючи, що це необхідно для її щастя. Юля згадувала, як Віктор відкинув її несподівану вагітність і вирішив залишити її заради власних цілей.

 

Advertisements

Після народження Насті Віктор не виявляв особливого інтересу до доньки лише номінально беручи участь у її житті. Реальність виявилася суворою: Віктор завів роман з іншою жінкою, на честь якої назвав Настю. Його раптова смерть залишила Юлю виховувати Настю одну, відчуваючи змішані почуття образи та смутку. Якось уночі Насті наснився батько, який каявся у скоєному. Цей сон збігся зі сном Юлі, в якому Віктор також вибачався. Цей спільний досвід приніс Юлі почуття завершеності.

 

Через роки Юля знову вийшла заміж за Сергія, який любив її та Настю. Вони чекали на дитину, і Настя була рада за маму. Зв’язок Юлі та Сергія був міцним, наповненим взаєморозумінням і любов’ю. У їхній подорожі Юля навчилася відпускати минуле та приймати сьогодення, знайшовши щастя та любов у своїй новій родині. Історія народження Насті та відсутність Віктора стали далеким спогадом, заслоненим радістю та любов’ю, які тепер оточували їх.

Advertisements