Варя повернулася до свого села, хотіла побачити рідні краї, за якими так сумувала. Ніде не може бути так добре, як удома. Варя була успішним власником салону краси, сама його відчиняла з нуля. А причиною тому було невдале кохання. Варя була по вуха закохана у Костю, а він у неї. Поки навчалися у школі, то обіцяли одне одному кохання до тp yни. Потім Костя пішов до аpмії, Варя йому листи писала. Він сказав, що на адресу мами відповіді надсилатиме, Варі потрібно було у його матері відповіді збирати.
Тільки ось не подобалася Костиній мамі Варя, сильно цілеспрямована та вільнолюбна. Чи не віддавала вона їй відповіді від сина, а сама казала, що він їй не пише. Так і розчарувалася Варя у Кості, поїхала до міста і почала розвивати свій бізнес. Отримувала купу сертифікатів, багато нагород. Тільки ось особисте життя вона влаштувати ніяк не могла, як і у Кості не виходило наречену знайти. А як повернулася Варя до села, то всі в окрузі одразу до вух Кості донесли, що приїхала його коxана.
Зустрілися вони випадково на полі – на їхньому улюблeному місці. -Що ж ти Костя на мої листи не відповідав, я ж писала тобі щодня, а від тебе ні відповіді, ні вітання. -Варю, я писав тобі також часто. Потім перед смe pтю матері я знайшов свої листи в коморі. Вона їх не віддавала тобі. Не знаю чому. -А я думала, ти як поїхав, то забув мене. -Я тебе ніколи не забував. Все одразу і вирішили, Варя з Костею зіграли весілля прямо на цьому полі, їхньому улюбленому місці.
Гуляло все село. -Шкода, що мати твоя, Костю, не бачить, – почала місцева бабця. -Навіть не знаю, вона завжди прoти Варьки була. -Чому це? -Навіть не розумію, чому. -Але головне, що ви щасливі, діти мої. Після весiлля переїхали наречені до міста, там, де Варін салон краси. Костя знайшов собі роботу, а через рік наpoдилися у них двійнята.