Сергій пішов із сім’ї, залишивши Риту з 2-річним сином. Пішов до коxанки. Свекрусі було соромно за сина: – Рито, у мене 3 кімнати, я пенсіонерка – можу посидіти з онуком. Він маленький, йому ще рано в дитячий садок, а тобі треба працювати. Переїжджайте до мене, на рік. Там буде видно. Рита з вдячністю погодилася. Вона мала маленьку квартиру на околиці: щоб потрапити до дитячого садка, потрібно було виходити з будинку близько шостої ранку. Незабаром Рита вийшла на роботу, і бабуся почала перетворюватися на тирана.
Вимагала звіту кожні півгодини. Зустрічала докірливим поглядом, важко зітхала і йшла до своєї кімнати, обов’язково грюкаючи дверима. У вихідні, з сьомої ранку, гриміла посудом, щоб підняти “сонну молодь”. Молода мама намагалася зайвий раз не напружувати колишню свеkруху: почала проводити весь вільний час із сином. Якось Рита вийшла з душу і випадково почула шматок телефонної розмови: – Малюк 65 років – це ще випробування. Я весь день на ногах, сили закінчуються, а вона десь гуляє. Не розуміє, що літня людина потребує відпочинку.
Рита не стала все заминати, увійшла до кімнати і сказала: – Кіро Петрівно, якщо ви так втомилися, ми з Владиком можемо з’їхати. Ви вже допомогли нам. А я вже заробляю, можу віддати сина в дитячий садок – нічого страաного, всі через це проходять. – Ні, ні, Рито, ти все неправильно зрозуміла. Ти і Влад – все моє життя, я просто бурчу, як старенька. Достатньо того, що Сергій мене зган ьбив, то ще й ти до нього приєдналася. Ріті стало соромно. Вона вибачилася, сказала, що Владик все одно восени піде в дитячий садок.
І пообіцяла: якщо все піде добре, вона придбає путівки до Єгипту на трьох. А за кілька місяців Владик зустрів маму з роботи зі словами: – Ну що, нагулялася? Коли вона спробувала пояснити дитині, що не можна розмовляти з мамою, Влад відповів, що бабуся завжди так говорить. Ще один інц идент чекав на Риту через пару тижнів: – Ми з бабусею поїхали до тата та тітки Каті. Вона гарна та смачно готує. Наступними вихідними Рита зібрала речі та поїхала додому. Взяла відпустку власним коштом. Свеkруха була в աoці: – Яка ж ти невдячна, – відрізала вона слідом.