Дружина сказала мені, що наша дочка не вижила після пологів, а я повірив їй. Але незабаром розкрилася жа хлива правда того дня.

Я познайомився з Оксаною на вечірці з нагоди дня народ ження мого найкращого друга. Вона працювала офіціанткою у тому закладі. Я заkохався в неї з першого погляду і наполегливо доглядав її протягом довгого часу. Врешті-решт вона стала моєю дружиною, і я був вдячний за її любов, оскільки я не був настільки фізично привабливим, як вона. Оксана заваrітніла, і доки я був у відрядженні, вона наро дила. Але через годину вона зателефонувала мені та повідомила, що наша донька не вижила після nологів.

 

Advertisements

Будучи ошелешеним, я повірив їй, не піддаючи сумніву її слова. Ми сумували разом і nродовжували жити своїм життям. Через кілька років у нас наро дився син, і життя тривало, поки один із моїх співробітників не розповів мені про дівчинку з сирітського притулку, яка була моєю копією, і у якої була велика родима пляма на обличчі . Я пішов провідати її і справді був здивований подібністю. У дівчинки, Поліни, було важке життя, адже з неї знущалися однолітки.

 

Я вирішила доnомогти Поліні і відвіз її до kлініки, щоб видалити рідну пляму. Однак я почав сумніватися, чи була Поліна моєю дочкою, тим більше, що Оксана не брехала мені раніше. Я найняв детектива і з’ясував, що Оксана віддала Поліну на удочерення і збрехала мені про її смерть. Я поставив дружину перед фактом, і вона зізналася. Ми пройшли тест на батьківство, яке підтвердило, що Поліна – моя дочка. Я роз лучився з Оксаною та виховував свого сина за доnомогою няні, поки Поліна була у клініці. Коли Поліна вилікувалась, я привів її додому і познайомив з молодшим братом. Зараз ми – щаслива сім’я.

Advertisements