Валентина, втративши першого чоловіка Михайла, присвятила своє життя вихованню двох дітей. За роки Олег, закоханий у Валентину, переїхав на сусідню дачу. Він часто намагався привернути її увагу, але не наважувався зробити ґрунтовні кроки. Якось, виявивши ініціативу, Олег подарував Валентині кошик полуниці.
Їхній зв’язок ставав дедалі глибшим, але їхні стосунки стикалися з проблемами з боку дітей Валентини, які насторожено ставилися до того, що в їхньої матері є інший чоловік. Якось узимку Іринка, спільна подруга Олега та Валентини, приїхала до Валентини, і вони поспілкувалися за чаєм. Валентина розповіла про те, що вона не знає, як можна обрати між Олегом та своїми дітьми. Іринка запропонувала просте рішення : навіщо обирати між дітьми та Олегом, якщо можна вибрати всіх?
Надихнувшись, Валентина вирішила докласти зусиль для примирення обох сторін. Через п’ять років родину Валентини, включаючи Олега, було гармонійно переплетено. Усі вони із задоволенням проводили час на дачі. Олег дбав про дитину пасинка, тобто свого онука, Володю, а Іринка, колись проста подруга, стала для Валентини близькою, як рідна сестра. Ця історія розповідає про силу любові, терпіння і несподівані зустрічі, які підносить життя, знаючи, як нам буде краще.