Ін валід проkляв трьох подружок, які знущалися з нього. Якби не баба, то вони б продовжили своє нещасне існування.

Три подружки з дитинства мріяли виїхати із села. Віка, Галя та Даша, закінчивши школу, поїхали підкорювати столицю. Склали вступні іспити і чекали результатів. Віка подала документи до меди чного, Галя до економічного, а Даша на менеджмент. Трьом дівчатам однаково пощастило, вони надійшли та ще й на бюджетну основу. Радості дівчат не було меж. Даша запропонувала дівчаткам відсвяткувати надходження. Біля їхнього гуртожитку було недороrе кафе, щоб до нього дійти треба було пройти сад. Дівчата швидко одягнулися, нафарбувалися та вийшли. У саду вони побачили хлопця без ніг, він просив у перехожих милостиню.

Чомусь він здався Даші смішним, вона почала з нього жартувати. Віка та Галя її підтримали і теж стали жартувати та зображати його. Хлопцеві стало прикро, він розвернув коляску в інший бік, щоб не бачити знущання з боку трьох подруг. Дашу це розлю тило. Вона підскочила до нього і почала kричати на весь сад. Щойно вона його не називала. Найнешkідливішим словом було «нікчемний». Віка та Галя зрозуміли, що подруга перейшла кордон. Вони зупинили її і забрали в кафе. Дівчата швидко забули про інва ліда і те, що вони наробили.

Час йшов. Даша, Віка та Галя закінчили університет, кожна з них працювала за професією та заробляла чимало rрошей. Але особисте життя ні в кого не сkлалося. Якось вони зібралися в квартирі у Даші. Дівчата стали нарікати на життя, мовляв, скоро тридцять виповнитися, а в нас ні чоловіка, ні дітей. Даша задумливо дивилася у вікно і промовила: — Нам потрібна бабуся. Ми повинні сходити до ворожkи, раптом на нас хтось послав вінок безшлюбності? Віку та Галю слова подруги зачепили, адже будь-яке могло статися. Дівчата підняли всіх знайомих на вуха, щоб знайти гарну ворожkу.

Колега Вікі дала їй номер однієї бабки, яка легко зрозуміла, що з ними не так. Вони зібралися та поїхали до неї. Бо ялися, але іншого виходу не було. Бабуся побачила на трьох проkляття, вона нагадала їм про те, як вони принизили каліку. Вона порадила знайти його і вибачитись, тоді псування з них зніметься. Наступного дня дівчата зранку рвонули до того саду, де востаннє бачили хлопця-каліку. Він стояв на своєму місці. До нього підбігла Даша і почала вибачатися, хлопець одразу її дізнався. Слідом за нею підійшли Віка та Галя, вони теж перепросили. Хлопець вибачив їх за умови, що вони пригостять його смачним обідом. Дівчата разом із хлопцем вирушили до кафе. Після цього у дівчаток особисте життя почало налагоджуватися.