До 10 вечора залишалося лише 2 хвилини, а Ольга Петрівна сиділа у своєму кабінеті та підраховувала денний виторг. Раптом її несміливо перервала касир Ліда. У залі стояв молодик у формі, який наполягав на купівлі шоколадки, незважаючи на відсутність коштів. Побачивши його форму, у Ольги стислося серце: це був не її син Андрійко, але вигляд його до болю нагадав їй про нього.
Чоловік почав розповідати свою несамовиту історію про те, що нещодавно повернувся зі східної частини країни, де втратив батьків . Його бабуся і молодша сестра втратили будинок і жили на одну його зарплату. Приголомшена цими фактами Ольга доручила Ліді наповнити сумку свіжими продуктами, хлібом та солодощами для його молодшої сестри. Чоловік палко подякував Ользі і пішов.
Тим часом прибиральниця Галина висловила Ліді своє невдоволення щедрістю Ольги по відношенню до незнайомої людини, але та змусила її замовкнути, розповівши про трагедію, яка й запекла Ольгу. Декілька місяців тому Ольга втратила свого єдиного сина Андрія, і від цього горя її веселий характер згодом став похмурим. Ліда навіть побажала Галині ніколи не зазнати такого болю. Залишившись сама, Ольга довго розглядала старі фотографії Андрія. Дорогою додому вона зайшла до церкви, поставила свічку і помолилася за сина та незнайомця у формі.