Віка повернулася з роботи рано-вранці, вставила ключ у замок, але виявила, що двері вже відчинені. Злякавшись, вона увійшла всередину і помітила у передпокої туфлі свого чоловіка Андрія. Однак замість звичного тепла, викликаного раннім поверненням додому, вона почула шурхіт і побачила одягненого Андрія, що стоїть поруч із валізою. Правда була приголомшливою – Андрій кидав її заради іншої жінки. Віка дивилася, як її чоловік залишає їхній спільний будинок, обіцяючи виконувати свої обов’язки батька. Він пішов, залишивши її в тиші, а в її голові дзвеніли питання про жінку, заради якої він її покинув, про те, що з нею трапилося і як вона тепер справлятиметься. Наступного дня вона довірилася своїй подрузі Олені. Ридаючи в трубку, Віка розповіла про свою розгубленість, образу і неможливість усвідомити те, що сталося. Олена, швидко відповівши, незабаром приїхала і почала розпитувати про їхніх дітей, Матвія та Іринку, які були у школі та дитячому садку відповідно.
Практична та доброзичлива манера поведінки Олени внесла проблиск полегшення у сум’яття Віки. Вони обговорили ситуацію, і, незважаючи на сльози, що течуть з очей Віки, вона почала набувати подібності контролю над ситуацією. Олена порадила їй шукати відповіді та подробиці про відхід Андрія, але водночас радила відволіктися та повернутися до роботи. Минали дні, і Віка опинилася в новій дивній реальності, де 24-годинний цикл здавався нескінченним. Час, якого раніше не вистачало на домашні справи, тепер був надлишком і сповнений сліз і думок про Андрія. Якось Андрій таки зателефонував, зустрівся з Вікою та дітьми, викликавши в них суміш радості та розгубленості. Цей візит підштовхнув Віку до подальшої конфронтації як з Андрієм, так і із самою собою. Андрій запропонував розповісти дітям про їхнє розставання, але Віка була проти.
Їхня розмова виявила помилкове уявлення Андрія про Віку: він думав, що вона благатиме його повернутися, а насправді вона вже почала миритися з майбутнім розлученням. Минув час, Віка знайшла новий ритм життя, балансуючи між обов’язками матері та працюючої жінки. У розпал цієї адаптації Олена зізналася, що найняла детектива, щоб дізнатися про нову жінку Андрія. З’ясувалося, що жінка закохана не в Андрія, а його ресурси. Однак Віка, не бажаючи завдавати ще більшого болю, вирішила не повідомляти Андрію цю інформацію. Повільно, але вірно, життя Вікі почало стабілізуватися. Андрій став проводити більше часу з дітьми, і все знову почало здаватися нормальним. Однак настав переломний момент, коли Андрій висловив жаль і бажання повернутися , зізнавшись, що його нове кохання не піклується ні про нього, ні про дітей. Віка була приголомшена, але зберегла самовладання, заявивши, що не готова прийняти його назад після його зради. Вона вирішила, що настав час подумати про себе та їхніх дітей. Шлях до зцілення був довгим, але згодом вона навчилася орієнтуватися у своєму новому житті.