Ганна була сповнена тривоги, готуючись до весілля своєї єдиної дочки Оксани. Після низки нещасливих подій вона втратила віру в те, що її дочка має найменший шанс на щастя. Оксана була єдиною дитиною Ганни та Василя, процвітаючої пари, відомої своїм багатством на все село. Все, що вони заробляли, присвячували коханій дочці. Життя Оксани пішло під укіс, коли вона розпочала свій шлях до професії викладача в інституті. Одного разу вона повернулася додому пригніченою і похмурою. Вона зізналася матері про свої невдалі стосунки з Павлом, який грав її почуттями, а потім кинув її заради іншої жінки, яка чекала від нього дитину.
Оксана була спустошена його жорстокими словами та зрадою, і мати щосили намагалася її втішити. З небажанням Оксана повернулася до навчання і переїхала до квартири, знятої батьками, щоб уникнути нагадувань про втрачене кохання. У квартирі мешкав вдівець на ім’я Андрій, який виховував трирічну доньку. Він та його дочка швидко полюбили Оксану, яка часто грала з дитиною. Однак, коли Оксана закінчила навчання і переїхала назад до села, Андрій не став її утримувати, незважаючи на свої почуття до неї. Після цього Оксана п’ять років працювала сільською вчителькою, ізолювавши себе від суспільного життя та відкидаючи всі романтичні залицяння, що дуже непокоїло її батьків.
Якось Андрій та його дочка Оленька прийшли у гості до Оксани. Оленька запросила її на свій день народження і Оксана не змогла відмовитися. Незабаром після цього Андрій зробив їй пропозицію і вона з радістю погодилася. Коли вони готувалися до весілля, з’явився Павло, коханець Оксани. Він освідчився їй у коханні і закликав її переглянути своє рішення про заміжжя. Його слова внесли сум’яття у серце Оксани. Ганна помітила переживання дочки і закликала її слідувати своєму серцю. Зрештою, настав день весілля, і Ганна з Василем спостерігали за тим, як їхня дочка виходила заміж за прекрасного чоловіка, чия дочка гордо стояла поряд з молодятами у своїй милій білій сукні, схожій на сукню нареченої.