У віці 43 років я стала вдовою – з 15-річною дочкою Лізою, яку треба було утримувати. Я витратила всі наші гроші на лікування чоловіка, тому після втрати мені довелося працювати на двох роботах, щоби якось звести кінці з кінцями. Незважаючи на відсутність стабільного сну протягом кількох років, мені вдалося відправити Лізу до університету та забезпечувати її проживання Після закінчення університету Ліза протягом двох років намагалася знайти роботу.
Хоча я намагалася допомогти, пропонуючи їй роботу продавця, вона постійно відмовлялася. Зрештою, вона знайшла роботу і зустріла там Петра, за якого згодом вийшла заміж. Тим часом постійна напружена робота і стрес позначилися на моєму здоров’ї. У 54 роки у мене почалися серйозні проблеми, і мій зір погіршувався. Мені довелося припинити роботу, адже навіть в’язати було важко. За високої вартості ліків та корисних продуктів для мого здоров’я, я важко зводила кінці з кінцями.
Нещодавно Ліза попросила мене купити їй продукти, бо в неї не вистачало грошей. Я була засмучена її проханням, але набралася сміливості та пішла до магазину. Стоячи біля входу, я просила перехожих купити мені їжу. Один хлопець запропонував свою допомогу, набравши мені величезний пакет із різними продуктами та заплативши за них. Приголомшена його добротою, я розплакалася, і він потішив мене. Ця історія була нагадуванням про те, що навіть у такі смутні часи у світі все ще є добрі люди.