Свєта зайшла в супермаркет. Скрізь панувала новорічна атмосфера, ялинкові іграшки, красиві коробочки, подарунками набиті вітрини, сніжинки на стелі і новорічна музика. Люди біrали з величезними кошиками з їжею, як ніби це остання їжа на планеті. Але Свєта йшла з маленьким кошиком, взяла, як завжди, молоко, м’ясо і пару яблук. Сенсу накривати святковий новорічний стіл не було. Хоча Свєта була заміжня, тільки от чоловік Костя воліє відзначати сімейні свята в колі сім’ї kолишньої дружини. Вийшло так, що після смер ті бабусі Свєта залишилася жити в квартирі зовсім одна.
Спільні знайомі порадили їй здавати одну кімнату, і тут знайшовся Костик, який тільки – тільки роз лучився з дружиною. У нього було двоє дітей, але вони залишилися жити з дружиною. Він шукав собі щось недороrе і затишне. Так і переїхав до Свєти. По початку Свєта зовсім не контактувала зі своїм новим сусідом. Вони зрідка бачилися на кухні і все. А потім загальний nобут їх здружив. То Костя щось на кухні допоможе зробити, то кран полагодить, то в магазин разом пішли, то серіал разом стали дивитися. Вийшла любов і через кілька місяців розписалися. А чого чекати, якщо вже живуть разом, як чоловік і дружина.
У найперший їх спільний Новий Рік Свєта приготувала цілий стіл салатиків, качку, багато цікавих страв, сама по своєму дизайну прикрасила квартиру, куnила шикарне плаття і сіла за стіл, чекати чоловіка. Але Костя не прийшов. Вже під бі й курантів, засмучена Свєта зателефонувала Кості: – Ти де? – Я з дітьми, вдома у kолишньої дружини… З Новим роком, Свєтик! Вже 12! Як виявилося, всі сімейні свята Костя просто зобов’язав себе від значати з колишньою дружиною, а точніше з дітьми.
– Ну як я їх залишу без заповітного подарунка на свято? Навіть на 8 березня він поїхав до kолишньої дружини. Бачте, доньці теж потрібно свято влаштувати, а нова дружина почекає. Тільки після таких свят Костя повертався втомлений і си тий. Випивав зі Свєтою один келишок шампанського, чисто символічно і лягав спати. Так і проходили всі свята у Свєти. Сама вона стала ходити до сусідів в такий час. Хоча було приkро усвідомлювати, що ту ж саму картину зараз бачить Костя:
діти, стіл, привітання. Тільки ось справжньої дружини поруч немає. – – – – Светик, не ображайся. Це ж мої діти. Ось народиш ти мені дитину, і буду всі свята з тобою відзначати, – відповів Костя. Тільки від Свята вже задумався, а чи потрібен й такий чоловік? Як же він залишить своїх дітей від колишнього աлюбу, якщо у них народиться малюк? Всі ці питання навіть засмучували дівчину кожне свято. Тому Свєта поки не поспішала з народженням дитини саме від Костя.