Я познайомився з Христиною у старших класах, а побралися ми на третьому курсі університету. Наш син народився на четвертому курсі, і поєднувати навчання та виховання дитини виявилося непросто, тому свекруха часто допомагала нам. Зрештою, вона взяла на себе турботу про нашого малюка, полегшивши нам життя. Наш шлюб був щасливим понад 30 років. Ми обидва працювали в лікарні, син одружився. Все було чудово, поки в моєму житті не з’явилася Люба.
Вона почала працювати з нами три роки тому, і я зрозумів, що закохався у неї. Спочатку ми тримали наші стосунки у секреті, але потім я вирішив подати на розлучення, бо хотів бути з Любою. Якось, повернувшись додому, я розповів Христині правду, і вона спочатку не зрозуміла, що я маю на увазі. На її очах було видно, що їй боляче, і мені стало соромно за свою зраду. Вона дивилася на мене ясними очима, і я бачив зморшки на її обличчі, але вона все ще виглядала такою ж гарною, як у молодості. Я жалкував про те, що наш щасливий шлюб, який тривав 30 років, був зруйнований мною, але я прийняв рішення і ніщо не могло мене зупинити. Христина деякий час почувала себе дуже погано.
Син і невістка допомогли їй пережити цей важкий час. Син був злий на мене і перестав зі мною спілкуватися. Того ж вечора я зібрав речі і переїхав до Люби, яка мала 6-річного сина від попереднього шлюбу. Через кілька місяців Люба сказала мені, що вагітна, і ми пішли до РАГСу. У нас із Любою народилося двоє дітей, і мені довелося виховувати ще й її сина від попереднього шлюбу. Люба була вимогливою, постійно лаялася, а мені хотілося спокійного життя. Я часто думав про Христину, про те, як комфортно та затишно нам було разом. Я сумував за її стравами, за нашими поїздками в гори та на море. Я зрозуміла, що вчинила необачно, і тепер мені доводиться виховувати двох дітей. А Христина вже одружена з іншим, і я шкодую, що втратив її.