Якось Таня, моя колега по роботі, зізналася мені, що шкодує про те, що народила свою молодшу дочку. Я була приголомшена її зізнанням і спитала, звідки в неї такі думки. Таня пояснила, що любить свою дочку, але відчуває, що її життя було б простіше, якби вона не народилася.
Ми поговорили про її обставини, і я дізналася, що вагітність Тані настала в той час, коли її стосунки з чоловіком були на порозі краху, і в результаті вони розлучилися після народження другої дитини. Жаль Тані змусив нас пошукати інформацію в Інтернеті, де ми виявили, що багато інших жінок також висловлювали жаль після народження дитини. Деякі жалкували про те, що завели дитину через незаплановані або складні обставини, інші вважали, що зробили помилку у своєму рішенні стати батьками.
Однак ми усвідомлювали, що ситуація кожної людини унікальна та індивідуальна, і не нам судити про її почуття чи переживання. Ми дійшли висновку, що виховання дитини – це щоденна робота, яка вимагає кохання та відданості. Важливо розуміти відповідальність батьківства і підходити до нього особливо ретельно. Батьківство може бути складним шляхом, але воно також може стати корисним та повноцінним досвідом для тих, хто його вибрав.