Коли Денис згадав, що нарешті приведе свою невістку додому, я була у нестямі від радості. Мій син занадто довго відкладав це рішення, навіть після того, як йому виповнилося 30 років. Я не могла не заздрити своїм друзям, у яких були онуки, коли я мріяла хоча б про те, щоб у сина була дружина… Виховувати Дениса було непросто, тому що я фактично одна виховувала його після того, як мій чоловік зра див мені – і ми роз лучилися. Мені доводилося все робити самій: від дитячого садка та школи до його вступу до медичного університету, де він завжди хотів навчатися.
Після закінчення він почав працювати в обласній ліkарні, де й познайомився з Анею. Коли вони вперше прийшли до нас додому, я була вражена її теплотою та щирістю. Я знала, що мій син буде з нею щасливий, і, зрештою, вони одружилися, і в них наро дився син. Ми всі жили разом, і я з радістю дбала про свого онука, доки Аня ходила на роботу. Однак одного разу Аня раптово зібрала свої речі та пішла без пояснення причин, забравши з собою мого онука. Я була спантеличена, але пізніше дізналася, що мій син заkохався в молоду медсестру.
В результаті Денис одружився з іншою жінкою, і у них наро дилася спільна дитина. Я ясно дала зрозуміти, що вони не житимуть зі мною, але я прийму її як свою невістку. Минув рік з того часу, як я востаннє бачила свого онука, але нещодавно мій син зателефонував і запросив мене відсвяткувати його день народ ження. Спочатку я вагалася, відчуваючи, що це було б зрадою стосовно Ані та їхньої дитини. Однак мій син нагадав мені, що дитина ні в чому не винна і що я все ще бабуся, яка повинна любити свого онука, незважаючи ні на що. Тепер я не впевнена, що робити…