Тамара Сергіївна повісила порожнє відро на паркан і визирнула за хвіртку, на мить застигнувши від побаченого. Вона крикнула і вказала в бік диму своєму сусідові Івану, який стояв на своєму ганку. Потім жінка замахала руками, схопила відро, зачерпнула води з бочки та побіrла назустріч диму. Бігти в калошах було важко, бо вода хлюпалася у відрі, переливалася через край, потрапляла їй у взуття, роблячи процес ще важчим. Інші сусіди теж вискакували з будинків і прямували до пожежі.
Стара хата вже був повністю у диму, адже осінній сезон все висушив. Люди, що зібралися, відійшли подалі від поваленого дерев’яного паркану. Тамара металася від одного знайомого обличчя до іншого, намагаючись знайти Євгена – kолишнього зятя. Зрештою, вона знайшла його з новою дружиною та двома їхніми синами, яким усім вдалося врятуватися від пожежі. З моменту трагічного інциденту минуло десять років, а Тамара ще не могла забути його. Вона познайомилася з Вірою, новою дружиною Євгена багато років тому.
Вона якось прийшла на пошту, щоб забрати посилку. 5 років до цього після довгої хвороби nомерла донька Тамари – перша дружина Євгена… Спочатку Тамарі не сподобалася блондинка, але невдовзі вона зрозуміла, що Віра – добросердна жінка, яка ділиться всім, що в неї на серці. Після пожежі Тамара запропонувала Євгену та його сім’ї переїхати до неї на зиму, так як у неї був великий будинок і вона жила одна. Незважаючи на початкову відмову Євгена, зрештою він погодився на цю пропозицію, і Тамара прийняла їх з розкритими обіймами. Женя наколов дрова, а Тамара подарувала хлопчикам на Новий рік іграшкову залізницю.