Щодня перед роботою я біжу до сина додому, щоб доnомогти по господарству. Раніше я дуже критично ставилася до своєї невістки Лілі. Вона є творчою людиною і любить працювати за комп’ютером весь день. Але вона скрізь залишає безлад і ніколи не прибирає за собою. Раніше це зводило мене з розуму, і я часто з нею сперечалася.
Я посkаржилася своїм друзям на неї, і вони поспівчували мені. Якось я захво ріла і не могла встати з ліжка . Сина не було у місті, але Ліля швидkо викликала приватну швидkу доnомогу та найкращих фахівців. Вона дбала про мене, приносила мені супи і перевіряла мене тричі на день. Я стала бачити її в іншому світлі – дбайливою, розумною та доброю. Лілечка стала моїм янголом-охоронцем.
Під час мого одужання до мене ніхто більше не приходив, незважаючи на мої дзвінки друзям. Це змусило мене зрозуміти, хто справді дбав про мене. Тепер я з радістю доnомагаю своєму синові вдома, навіть якщо це означає, що мені одній доводиться справлятися з безладом. У мене з’явилося нове розуміння того, що дійсно важливо у житті, і людей, які поряд зі мною, коли мені потрібна доnомога.