Щоб куnити чотирикімнатну квартиру, ми з дружиною дуже старанно працювали, не влазячи в жодні kредити. Я влаштувався на дві роботи та різні підробітки на неповний робочий день, у тому числі був дизайнером у компанії, викладачем факультету дизайну та виконував індивідуальні невеликі замовлення. Тим часом моя дружина працювала віддалено, оскільки дбала про нашу новонарод жену доньку Ганну, а також робила все по господарству, поки я був на роботі.
Ми заробили багато грошей, але працювали не покладаючи рук протягом трьох років. Два роки було витра чено на те, щоб накопичити на квартиру, а ще рік – на ремонт. Хоча три роки може здатися не тривалим терміном, але нам було дуже важко. Ми спроектували квартиру на свій смак і зробили її зручною для нашої родини, особливо для дітей. Ми прагнули надати кожній дитині її власний простір. Однак, коли ми нарешті переїхали, мої батьки і сестра прийшли в нашу квартиру, щоб зробити пропозицію.
Вони попросили віддати нам чотирикімнатну квартиру, оскільки потребували даху над головою і не могли дозволити собі власне житло. Моя сестра та її чоловік, у яких було четверо дітей, планували переїхати до нас! Я погодився на їхню пропозицію за однієї умови – відшkодувати нам усі гроші, які ми вклали у квартиру та її ремонт. Моя сестра та батьки були ображені, але я стояв на своєму. Я строгим голосом поставив їх на місце, пояснивши їм, що ми кілька років старанно працювали заради цієї квартири, і не збираємося віддавати її безkоштовно. З того часу ми з ними більше не спілкувалися.