Славко, однокласник Уляни, сказав їй, що за нею приїхала бабуся, дівчина подивилася у вікно та побачила там свою матір. Маленька Уляна зніяковіла, що її мама виглядає старомодно і старше за інших мам вперше, коли вона ходила ще в дитячий садок. Вже тоді в її дитячому сприйнятті її мати виглядала, як бабусі її друзів. У міру дорослішання Уляна все більше віддалялася від батьків, бо со ромилася їхнього віку. А факт того, що її батьки її удо черили, лише більше злив дівчину. – Краще б ти іншу дитину вибрала, – сказала Уляна одного разу.
Дівчина не знала, куди сховатися після батьківських зборів, адже їй здавалося, що після них усі однокласники обговорюватимуть лише її маму та її вік. Якось Уляна nосварилася з матір’ю, коли та хотіла вивчати кондитерську справу замість того, щоб вступати до коледжу. Мати не хотіла, щоб дочка виїжджала, але Уляна продала свої золоті прикраси, щоб сплатити за навчання і переїхала в інше місто. Під час навчання в коледжі Уляна познайомилася з дівчиною на ім’я Настя, страաенно схожою на неї, і вони потоваришували. Уляна розповіла Насті про свою стареньку матір і про те, як їй со ромно за матір. Якось Уляна відвідала будинок Насті і зустріла її матір.
На вигляд жінці було приблизно стільки ж, скільки дівчатам. Вона наро дила свою дочку дуже рано, але це, мабуть, і вплинуло, як вона ставилася до своєї дочки. Настя завжди була сама собою. На матір вона не могла покластися в жодній ситуації. Пізніше, коли Настя вийшла заміж, її соціальне та фінансове становище погіршилися. Дівчина ледве зводила кінці з кінцями. Зрозумівши, як безглуздо вона поводилася протягом довгих років, Уляна пішла до матері в сльо зах і вибачилася перед нею за всі свої образливі слова. Дівчина розуміла, що залишись вона зі своєю біологічною мамою, вона жила б як Настя, чи навіть гірше, хто знає… – Вибач, мам. Ти моя найдорожча людина. Ти робила все заради мене та мого благополуччя, а я поводилася, як повна дурниця! – nлакала Уляна. Величезне материнське серце змогло вибачити дівчину, і, нарешті, стосунkи Уляни з матір’ю покращилися, як ніколи.