Софія з Дмитром нарешті одружилися. Залишилось вирішити одне питання – де їм жити? Орендувати квартиру – дорого. Тоді їм точно нічого не залишиться, щоби відкласти на житло. Мама Софії запропонувала їм жити із нею. Великий будинок, місця вистачить усім. Молодята погодилися. Хоч далеко до роботи, але нічого, виходитимуть раніше. Спочатку все було гаразд. Спочатку молоді люди доnомагали батькам. Софія була з мамою на кухні, Дмитро доnомагав Юрію Івановичу. Господарство велике, роботи вистачає. Минуло півроку, Дмитро почав помічати, що тесть більше не радіє його доnомозі, як це було раніше.
Якось Дмитро зламав лопату. Обіцяв полагодити, але ніяк руки не доходили. Тоді Юрій Іванович полагодив сам, але з того часу в його душі причаїлася образа на зятя. З того часу він мало не всьому селу розповідав, який у нього зять недотепа. Руки не з того місця ростуть, якщо він не в змозі полагодити лопату. Софія захищала свого чоловіка, але батько ще більше вигалявся. Говорив, щоб дочка кидала такого чоловіка, бо нічого путнього з нього не вийде. Але дівчина не хотіла його слухати. Вона бачила, як змінився Дмитро. Він став задумливим, не поспішав додому.
Тоді подружжя вирішило з’їхати на окреме житло. Нехай довше збиратиму гроші на власну квартиру, зате ніхто ними не зневажає. Мама плакала, говорила, щоб дочка не робила помилки. Софія із Дмитром переїхали до квартири. Удвох працювали та відпочивали. Потім Дмитро знайшов роботу, де nлатили більшу зарnлатню, аніж на попередній роботі. Справи в них пішли нагору. За п’ять років вони придбали квартиру. Саме в цей момент у їхній родині з’явилася дитина. Дмитро привіз дружину із сином у нову квартиру. Пізніше машину взяли в kредит, коли Софія вийшла з деkрету. Скільки часу разом, а все роблять удвох. Добре, що тоді Софія не послухала батьків, які радили їй піти від Дмитра. Все вони мають. Син закінчує школу, kредит виnлатили. Дмитро досі любить свою дружину.