Я заміжня за Артемом вже шість років. Минулих вихідних ми відвідали заміський будинок його батьків, щоб доnомогти їм з господарством і насолодитися невеликою відпусткою. Після цілого дня важкої роботи ми сіли вечеряти на заході сонця. На мій подив, Артем підняв тему про те, що ми повин ні дати його батькам гроші на ремонт і покупку нових меблів для заміського будинку.
Він навіть натякнув, що ми приїхали туди відпочити, і настав час доnомогти його батькам фі нансово. Я відразу ж заперечила, пояснивши, що ми збирали ці гроші на нову машину і довгоочікувану поїздку до Греції, і у нас не було зайвих коштів. Я також нагадала йому, що він заробляє менше за мене, і ми щомісяця давали гроші його батькам, залишаючи лише трохи для себе. Потім Артем оголосив своїм батькам, що готовий відмовитися від наших мрій, щоб підтримати їх, але я рішуче виступила проти нього.
Він звинуватив мене в тому, що я егоїстка і думаю тільки про себе. Мене зачепили його слова, я не витримала і вже з криком нагадала йому, що навіть продукти, які зараз стоять на столі, куплені за мої гроші. Ситуація швидkо загострилася, і Артем почав ображати мене образливими словами. Я не могла цього терпіти, тому взяла ключі від нашої машини і поїхала додому. Наступного дня я запакувала його речі і залишила їх за дверима. Я вирішила подати на роз лучення, так як відчувала, що це найправильніший вчинок в обставинах, що склалися.