Віра та її чоловік Дмитро переживали важкий період свого життя. Якось мати Віри подзвонила їй і недобрим голосом запитала, чи сидять вони без грошей і чи доїли останню цибулину без солі? Віра намагалася пояснити, що з грошима у них все гаразд, але її мати не заспокоювалася і продовжувала розпитувати, наскільки Дмитро шахраював на роботі. Віра довгий час не працювала і дбала про своїх двох дітей, один з яких, 4-річний Олександр, постійно почував себе nогано та хво рів.
Потрібно було багато часу, щоб зрозуміти, що з ним щось не так, і тепер Вірі доводилося витрачати багато часу та грошей, водячи його до різних фахівців та на заняття. Дмитро теж мав nроблеми з роботою. Два роки тому його звільнили з гарного місця, і з того часу він перескакував з роботи на роботу, насилу зводячи кінці з кінцями для їхньої сім’ї з чотирьох чоловік. Незважаючи на свої фі нансові труднощі, їм удалося погасити кредит за свою маленьку квартиру та зробити гарний ремонт. Мати Віри, у якої була хороша робота і були заощадження, не відчувала особливого співчуття до труднощів свого зятя .
Вона запропонувала Вірі попросити в неї грошей, але жінка знала, що її мати скористається цим тільки як можливість покритикувати і принижувати їх. Вірі та Дмитру доводилося задовольнятися тим, що вони мали, незважаючи на труднощі, з якими вони стикалися. Віру турбував зуб, але вона не могла дозволити собі піти до дантиста. Їм доводилося розставляти пріоритети у потребах свого сина, і це було непросто. Відсутність розуміння та підтримки з боку матері Віри посилювало їхні труднощі, але жінка відмовилася просити її про доnомогу. Вона втомилася пояснювати їхню ситуацію комусь, хто не міг чи не хотів розуміти. Віра і Дмитро були сповнені рішучості nродовжувати так само і забезпечувати свою сім’ю якнайкраще.