Коли я зустріла Максима, то мешкала у власній квартирі, взятій в іnотеку, і в мене була машина. Максим був приїжджим з іншого міста, важко зводив кінці з кінцями, щоб прогодувати свого сина. Незабаром ми почали жити разом у моїй квартирі, але мені довелося повернутись до своєї роботи на неповний робочий день, щоб покрити наші витра ти. Максим влаштувався на нову роботу і почав водити мою машину, але відмовився оплачувати її витра ти, пославшись на те, що ми не були одружені, і машина належала не йому.
З часом поведінка Максима ставала все більш егоїстичною і нерозумною. Він просив у мене грошей на бензин, щоб відвезти мене до моїх батьків, і відмовлявся робити свій внесок у наші загальні витра ти. Мої батьки та друзі nродовжували питати, коли ми одружимося, але я почала сумніватися, чи хочу я взагалі виходити за нього заміж.
Останньою краплею було те, коли ми прямували до будинку моїх хво рих батьків, і Максим знову попросив у мене грошей на бензин , виправдовуючись тим, що ми не одружені. У той момент я зрозуміла, що не хочу бути з кимось, хто був зі мною тільки через моє майно і не бажав робити свій внесок у наше спільне життя. Я попросив його віддати мені ключі від моєї квартири, документи на машину, і веліла йому йти. Максим намагався виправдатися і зробити мені пропозицію, але я не слухала. Мої батьки зрозуміли моє рішення, і я знав, що це був правильний вчинок.