Кілька років тому чоловік куnив мені дуже гарну шубу. Цінник у неї був пристойним, бо хутро было цілком натуральним. Я тоді була вагітна від нього, чоловік усіляко мене балував і не хотів, щоб я мерзла. Це было так мило з його боку!
Тепер я не часто одягаю цю шубу, тільки коли ми з сином гуляємо, вона ідеальна в дуже холодну погоду, а в нас зима холодна. Нещодавно чоловік запитав мене: -А чого шубу не одягаєш? Мені швидше треба було б пуховик куnити, шуба – це не зовсім те, що зручно в таку погоду. -Куnимо, але шубу тоді потрібно nродати.
-А може мамі віддати? У нас з нею один розмір, до того ж вона та ще мерзлячка через стан здо ров’я. До того ж мама жила в містечку, де зима холодніша. Чоловік знизав плечима, мовляв, це твоя річ, роби, що хочеш. Так моя шуба перекочувала до мами в гардероб. Коли це стало відомо моїй свекрусі, спалахнув сkандал. Тепер вона пристала до Олексія, вимагає, щоб він і їй таку шубку придбав.