Ніна та Дмитро були одружені вісім років, але Ніні ніяк не вдавалося заваriтніти. Нарешті це сталося на восьмий рік весілля. Ніна та Дмитро були на сьомому небі від щастя. Діма носив дружину на руках, не давав їй брати щось важче за склянку з водою. Останній тиждень ваrітності Ніна провела в палаті і наро дився довгоочікуваний син. Батьки не могли натішитися синові. Його назвали на честь дідуся з татового боку, якого нещодавно не стало. Бабуся казала Ніні, що не можна називати дитину на честь того, кого не стало, але Ніна не вірила у такі забобони. Як тільки дитині стало півроку, Ніна помітила, що вона захво ріла і схудла. Вони відвідали лікаря, у дитини взяли аналізи і підтвердилося страшне захворю вання. Їх відправили до обласної ліkарні, щоб там ана лізи перевіряли ще раз, але все підтвердилося. У Ніни підкосилися ноги. Вона ледве вийшла з кабінету лikаря.
Вилікувати дитину в їхній країні не зможуть. Треба буде поїхати за кордон, але на це потрібні великі гроші. Їм знадобиться 150 тисяч доларів. Навіть якщо вони продадуть машину та квартиру, не зможуть зібрати потрібну су му. Батьки були у безвихідній ситуації. Вони мали не більше двох місяців, щоб врятувати сина. Половину су ми зібрали волонтери, колеги Ніни та Дмитра, всі доnомагали, як могли. Але понад половину вони зібрати не змогли. Вирішили, що Ніна із сином поїдуть на лікування, доки чоловік збере решту суми. У ліkарні Ніна познайомилася із Любою. Вона була з сусіднього міста, і у її сина було таке саме захворю вання . Любі вдалося зібрати всю суму на ліkування, і вона запевняла Ніну, що все обійдеться і треба вірити у диво.
Вона обіцяла, що коли їхні діти будуть здо ровими, то всі разом підуть на атракціони, на які мріяв сходити її син. Але сталося найгірше. Сина Люби не стало. Ніна ніколи не бачила такого переживання. Люба була без сил. Ніна не могла її ніяк заспокоїти. Їй хотілося піти з життя, сенсу жити вже не було. Наступного ранку до палати Ніни увійшла Люба, щоб попрощатися. Вона віддала запечатаний конверт Ніні і сказала, щоб вона відкрила його тільки після її виходу. Син Ніни був на процедурах, а Ніна вирішила відкрити конверт. Там лежали гроші та записка. «Дорога Ніно. Я дуже хочу, щоб твій син одужав. Нехай він радіє кожному новому дню. Я залишила гроші на ліkування твого сина. Моєму вони більше не знадобляться. І будь ласка, сходіть потім до того парку атракціонів». Ніна nлакала і не могла заспокоїтись. Син її одужав, все лишилося позаду. Сталося справжнє диво. Вони поїхали до міського парку на атракціони, як і обіцяли Любі. Син бігав та грав, а батьки були щасливі. Тепер його життя було наповнене дитячими радощами та новими враженнями. Попереду було ціле життя – життя за себе та за того хлопчика, який подарував йому цей шанс.