Ніна була на nенсії, от і сиділа у няньках із єдиним онуком. Засвистів чайник на плиті, і Ніна одразу вимкнула його, щоб не розбудити Сергія. Тільки налила в чашку чай, попила, насолоджуючись спокоєм, як за стіною увімкнулася електродриль. Стіни були тонкі, тому цей звук заважав їм. Будинок дев’ятиповерховий, у центрі міста. Майже цілий рік стіни здригалися від стуку та роботи електродрилі. Якби це відбувалося нечасто, можна було б потерпіти. Але коли сусіди розпочинали ремонт, це виводило з себе, діяло на нерви і порядком набридало. І найчастіше дриль працював саме під час сну Сергія. І не важливо, на якому поверсі свердлили, чути однаково сильно.
А Сергій боявся гучних звуків. Ніна почула його плач і побігла заспокоїти. За стіною настала пауза. Сергійко заспокоївся, ліг, прислухався, чекаючи вереску дрилі. А потім знову заснув. Вона вибігла з квартири, прислухалася до сусідніх дверей, намагаючись зрозуміти, звідки цей звук. Поверхом вище працювали двоє молодих людей у робочих комбінезонах. Вони встановлювали металеві двері. Ось чому сьогодні шум був особливо нетерпимий. Ніна підійшла і постукала друга по спині, просячи обернутися. – Молоді люди, – Ніна намагалася говорити спокійно.
Дриль вимкнули, і Сергій припинив плакати. – Хто господар? З помешкання вийшов чоловік приблизно її віку. Ніна накинулася на нього. Спокійно вона не могла говорити. Він вибачився, сказав, що в інший час майстри не мають змоги прийти. – А вчора, а вже протягом двох місяців? Іншим часом не вдається робити ремонт? Дитина не спить. Якщо ви робите на зло, я обіцяю, ще раз увімкнете дриль з години до трьох, я ночами стукатиму по батареях. В інший час можете руйнувати стіни відбійним молотком, свердлити та шуміти. Але не з першої до третьої. Ніна замовкла, чекаючи погроз або образ у відповідь. Але чоловік мовчав, дивлячись на Ніну, визнаючи свою провину. Після цього денний сон Сергій проходив спокійно. Сусід шумів до обіду або після четвертої години. А невдовзі ремонт закінчився.