Коли Степан повернувся додому з роботи, то знову розпочав сkандал із дружиною Ольгою: -Ну скільки можна тобі пояснювати, постійно одне і теж. Того дня я бачив тебе з Петром Олеговичем, ви були разом прямо на кухні. Я ж на власні очі все бачив! -Досить … мені набридло, що ти мене засуджуєш постійно просто так. До чого тут взагалі Петро Олегович? -Притому Оля, ти була тут з ним, ви були разом і я все бачив. -Ти не правий, вистачить вже кричати, мені набридло з’ясовувати ці стосунkи щодня. На кухню зайшла донька Катя. Вона розуміла, що якщо сама не заспокоїть батьків, то сварка може тривати хоч до ранку. -Тату, годі вже кричати. Мама нічого не зробила, а ти репетуєш постійно.
– І ти туди ж? Я бачив вашу матір прямо тут із Петром Олеговичем. Не встиг Степан закінчити обурення, як на кухню зайшов син Павло. -Тату, мама ні в чому не вин на. Навіть якщо й вин на, то це не варте того, щоб кричати на неї. Ти сам мене вчив, що жінкам треба поступатися. -Та ви нічого не розумієте! – знову почав Степан. Але його вже ніхто не слухав, діти з Ольгою пішли до іншої кімнати. Наступного дня Степан прокинувся сам. Він вийшов на кухню, де сиділи невдоволені діти. -Ти досяг того, чого хотів, залишив нас без матері! -крикнула йому дочка Катя. Але Степан мав гарний настрій. Якщо Оля пішла, значить зрозуміла, що вона була не права.
Значить вона винна, а це дуже тішило Степана. Однак увечері він побачив, що його діти теж збирають свої речі. Вони захотіли жити з мамою. Степан спробував їх зупинити: -Ну як ви не розумієте. Я сам бачив, як мій колега по роботі Петро Олегович, коли був на кухні, то пролив каву. Ваша мама взяла ганчірку, почала витирати і вичавлювати її в раковині. А я їй сто разів казав, що ганчірку в раковині вичавлювати не можна, бо потім усе засмічується. -Ну і що? – роздратовано спитав син Павло. -Ну і те, що я постійно її за це лаю. Кажу, що вона вин на в тому, що раковина засмічується. Ось вона й психанула, не витримала та й пішла. Але я ж правий. -Ось так, тату, зроби висновки. Через брудну ганчірку від тебе пішла дружина і діти йдуть. Зате ти маєш рацію, для тебе це найголовніше, – сказала Катя і з братом вийшла за двері.