Юлію знали всі на базарі. Серед інших торгівок вона вирізнялася дуже миловидною зовнішністю. На базарі в основному стояли огрядні жінки старші тридцяти, молода красуня мимоволі привертала погляд. Вона була не лише симпатична зовні, а й розумниця. Вийшла вона сюди працювати не просто так.
Жила дівчина з бабусею, яка сильно захво ріла. Раніше вони на пенсію жили, а тут не вистачало. З роботою на ринку Юлія справлялася добре. У неї згодом навіть постійні клієнти з’явилися. А ще дівчину став доглядати син власника базару. Дмитро став часто навколо неї крутиться, іноді навіть дарував квіти. Але Юлія все переводила на жарт. Розпещений, самозаkоханий хлопець їй зовсім не подобався.
До її постійних клієнтів входив Микола, скромний хлопець у окулярах. Йому теж дівчина подобалася, але він со ромився розпочати з нею розмову. Якось таки наважився проводити додому. Це побачив Дмитро і вирішив провчити Колю, щоби за Юлею більше не ходив. Він попросив своїх друзів побити його. Цю сцену застала Юлія та відгородила Колю від хуліганів. Затія Діми їх зблизила. Незабаром дівчина пішла з базару та вийшла заміж за Миколу.