Валерій і Ніна були чудовою парою, у них був син, яким вони пишалися, адже вони виховали його дуже гарною, освіченою та порядною молодою людиною. Батьки ніяк не могли натішитися сином, але постійно просили його одружитися, тому що хотіли няньчитися з онуками, але Ігор не хотів одружуватися, оскільки не зустрів ще kохання всього свого життя. Незважаючи на те, що супутницю він поки не знайшов, але знайшов улюблену справу – вирощувати квіти. Ігор віддавав весь свій час і сили своєму захопленню і через деякий час він перетворив двір батьків на справжній квітковий рай.
Ніна з чоловіком дивилися і раділи, уявляли як у цьому раю гратимуть їхні онуки та гарна, добра невістка. Батьки вирішили доnомогти синові, вони привели дочку друга Валерія, і як же були щасливі, коли дізналися, що вони незабаром одружаться. Батьки влаштували шикарне весілля, невістка добре ладнала зі своєю свекрухою, Ігор був просто найщасливішою людиною на світі. Для того, щоб заробити гроші, Ігор зі Світланою вирішили залишити рідні краї, повернутися тоді, коли зароблять кошти. Батьки, звичайно, не хотіли відпускати їх так далеко, але розуміли, що вони молоді і їм потрібно розвиватися.
Пройшов деякий час, родина постійно була на зв’язку, і Світлана повідомила, що чекає на дитину, тому повертається на батьківщину. Свекруха та свекр добре зустріли свою невістку, потім, коли вона народила чудову дівчинку, Ігор сказав, що скоро повернеться, бо більше не може жити далеко від своїх батьків, але, на жа ль, цього не сталося, бо Ігоря не стало. Світлана дуже переживала, вона впала в деnресію, більше не могла залишатися в цьому будинку і повернулася до своїх батьків. Через кілька років вона все ж таки вирішила повернутися, адже батьки Ігоря просто мріяли про онуків, і коли вона увійшла у двір і побачила, що сад її більше зацвів, не змогла стримати посмішки.