Андрій зробив Ганні пропозицію, коли їй ледве виповнилося 18 років. Мама Андрія була проти, але нічого не можна було зробити, бо Ганна була ваrітна. Молоді зіграли весілля, але свекруха все ж таки тримала образу. Свекрусі хотілося, щоб її син одружився з їхньою сусідкою Зоєю. Зоя була високою жінкою у тілі. Вона була чудовою господаркою, добре готувала, забиралася вдома, була дуже строгою. Аня була їй не рівна. Але вибір Андрія був іншим. Після весілля наречені переїхали до батьків Андрія, у них у будинку було більше місця. Аня наро дила доньку, і тут почалося.
Свекруха постійно робила Ганні зауваження. То вона не так тримає дитину, то не так куnає. То вона неправильно укладає дівчинку спати, то надто довго дитина спить. То не такий одяг куnили для малечі. Потім почала чіплятися в побуті. То Ганна не так протерли меблі, свекруха демонстративно перетирала за неї, перемивала посуд, перемивала підлогу. Останньою краплею терпіння стало те, що Ганна, на думку свекрухи, недостатньо червоним зробила борщ. Того вечора Ганна зібрала речі, і вони з Андрієм переїхали на орендоване житло. Але й там свекруха їх не лишила у спокої, вона приїжджала без попередження.
Через це у пари почастішали сварkи. У результаті вони вирішили роз лучитися. Свекруха одразу сказала синові звернути увагу на Зою. У результаті Зоя з Андрієм почали жити разом. Але це було нестерпне життя. Зоя все взяла в свої руки, без її дозволу Андрій не міг почати вечеряти, вона сама казала, що він одягне, з ким відпочиватиме і на що вона витра тить його гроші. Свекрусі також довелося слухати Зою. У такі моменти свекруха згадувала слухняну Ганну, з якою не було таких проблем, стала за нею су мувати. А Андрій став таєм но від дружини та мами приходити до Ганни з дитиною. Через півроку він покинув Зою і вже назавжди повернувся до Ганни.