З ранку все йшло навперекосяк. Спочатку Ірина проспала, не почула свого будильника і потім забула перепустку, і охоронець будівлі її не пускав на роботу. Їй довелося покликати начальника, щоб її пропустили, але той був дуже розсерджений. Вона в цей день не вийшла на обід, бо кілька разів зламався комп’ютер, і вона не встигала зі справами, але якось встигла все зробити і поросила у начальника піти раніше. Той хоч і відпустив, але йому це не сподобалося. А він дуже подобався Ірині, поки не одружився з іншою, у якої були дуже довгі ноги, і Ірина вирішила, що не з нею порівнюватися. Подруга покликала Ірину до себе в гості, але оскільки вона ніколи не мала їжі, Ірина вирішила куnити випічку і тільки після цього піти до подруги в гості. Вона побачила кафе та зайшла туди. А офіціантка заявила, що вони не nродають на виніс. Тоді вона вирішила пообідати в цьому кафе . а по дорозі куnити щось для подруги .
Вона взяла собі пиріжків і бульйону, знайшла вільний столик, поклала туди свій обід , повісила сумку і тільки після цього помітила, що не взяла ложку. Вона повернулася, забрала ложку, а коли підійшла до свого столика, побачила, що хтось їсть її пиріжки та бульйон. Вона розгнівалася, що так безцеремонно хтось забрав її обід, підійшла до столика, забрала пиріжок, а чоловік дуже обурився. «Могли б спитати, перш ніж брати чуже». Вона взяла пиріжок і стала демонстративно їсти перед цим чоловіком. -Ви що собі дозволяєте, жінка? – обурився він. Вона вирішила піти від гріха подалі, хотіла забрати свою сумку, але її не було. Раптом вона побачила, що її торба висить біля іншого столика, а це був не її обід.
Її обід лежав на столику поряд. Ірина зрозуміла, що переплутала столики та швидkо вибіrла і кафе, бо їй стало со ромно за свій вчинок. Їй зателефонувала Зоя, сказала, щоб вона більше не приходила, бо до неї зайшов Ваня. -Як завжди тобі чоловік дорожчий за подругу – сказала Ірина їй. Куnила собі курочку та пішла додому повечеряти. Сиділа вона на кухні, як раптом м’яч влетів прямо у вікно кухні, і вікно розбилося. Сусідський хлопчик Коля дуже вибачався за це та пообіцяв, що батько прийде та замінить скло. За годину зайшов до неї Анатолій, батько Колі, швидkо замінив їй скло, все прибрав, хотів уже йти, але Ірина запросила його попити чаю. Вони добре провели вечір, потім ще один, потім ще, і так добре все було, що скоро вони одружилися, і в Ірини з’явився і чоловік, і син, який був дуже спокійним та вихованим хлопчиком.