Вранці Риту мучив сон, який вона побачила вночі. Почала розповідати чоловікові і просити його терміново поїхати з нею до села: -Рито, у нас до кінця відпустки лише один тиждень залишився. Яке ще село, у тебе там нікого вже немає. -Мені терміново туди потрібно, я сон бачила. Риті наснилося, що уві сні мама показувала на якийсь будинок, у руках мами був глечик з молоком. Це було дивно, але Рита вирішила, що треба поїхати. Мами Рити не було живими вже три роки, давно вона їй не снилася.
А якщо таке наснилося, значить щось важливе сталося. У результаті вдалося вмовити чоловіка поїхати. Вони приїхали до села, і чоловік зізнався, що не дарма. Погода стояла чудова, вони викупалися в річці, прогулялися селом. І тут Риту побачив Мишко. Вони з Мишком по сусідству жили, їхні матері були найкращими подружками. Тож Мишка Рита знає практично все життя. -Рито, чи це ти!? Яка радість, заходь до мене до хати, з дружиною та дітьми познайомлю, мені тобі треба дещо розповісти.
Після ситного обіду Мишко дістав великий старовинний альбом. Мишко показав на його і матір Рити, вони були ще зовсім молоді, в руках тримали новонарод жених дітей. -У твоєї матері після nологів не було молока. Моя мама тебе своїм молоком вигодувала, тож ти мені сестра молочна. За це твоя мама моєї подарувала перстень. Моя довго не хотіла приймати, але твоя мати наполягла. Мишко розповів, що в останній день свого життя його мати попросила повернути перстень Риті, на згадку про матір. Мишко виніс перстень, вручив своїй молочній сестрі, і вони міцно обійнялися. Недаремно Рита приїхала і побачила такий важливий сон.