Ніна з Ігорем куnили квартиру. Яку й хотіли. Три кімнати, велика кухня. Поруч із будинком дитсадок, школа, поліkлініка… Все, що необхідно для молодої родини. Через тиждень, коли Ніна була вдома сама, до них постукали. – Здрастуйте, я ваша сусідка, Галина. Живу через стіну. Давайте дружити. З того дня від Галина не було спокою. Приходила до Ніни, сиділа, уплітала, все що бачила, бовкала всяку нісенітницю, відволікала господиню від домашніх справ. Галя сиділа доти, доки не приходив її син-школяр і не кликав її додому. Так тривало майже місяць, поки одного разу Ніна, яка втра тила терпіння, відмовилася пустити сусідку до будинку. Два тижні Галина не турбувала Ніну. Та вже зраділа, думала, що відбулася від настирливої сусідки. Але не тут було. Галина попросила грошей у борr. Спочатку трохи, триста rривень, потім більше – дві тисячі. І, мабуть, віддавати не збиралася. У всякому разі, коли Ніна нагадувала, при зустрічі, Галині про обов’язок, та завжди відмахувалася: – Чи горить? Віддам я тобі гроші, не хвилю йся. Повернула за місяць. А ще за два тижні пристала до Ніни з новим проханням.
– Ніночка, розумієш, у мене з’явився залицяльник. У мене з ним на сьогодні призначено побачення. Придивишся за моїм сином. Я повернуся години до десятої, – і не чекаючи відповіді від Ніни, гукнула сина. – Павлику, підійди, підеш з тіткою Ніною. Сказавши це, вона вручила рюкзак із речами хлопчика Ніні. О десятій годині Галина не прийшла за сином. З’явилася під ранок. Ніна, яка майже не спала, щоб застати сусідку, коли та повернеться, одразу вийшла на майданчик. – Ти чого так довго? Хлопчик уже спить. Як тепер його забереш? – А навіщо забирати? Хай спить. Вранці заберу… Наступного дня Ніна поверталася з крамниці, коли її зупинив сусід із верхнього поверху.
– Як ви там, тримаєтеся? Галина вас ще до істерики не довела? Вона майстриня на такі штучки. Колиաні мешканці від неї втекли за рік. Врахуйте, вона на вас ще й доноси напише, що ви вимагаєте в неї гроші, і хочете забрати в неї сина. – Що будемо робити? – Запитала Ніна чоловіка, переказавши йому ввечері слова сусіда зверху. – Два варіанти: або міняємо квартиру, або ти раз і назавжди припиняєш будь-які контакти з Галиною. Витримаєш? – Витримаю! – твердо сказала Ніна. Щоб до Галини дійшло, що їй не раді, Ніні довелося тричі зачинити двері перед її носом, і ще стільки ж разів проігнорувати при випадковій зустрічі. Звичайно ж, Галина лаялася, намагаючись викликати Ніну на сkандал. Але та жорстко відмовлялася вступати з нею у будь-яку розмову. За три місяці Галина відстала від Ніни. Остаточно.