Амалія Володимирівна залишилася задоволена ремонтом та новими меблями. Вона вийшла заміж, щойно їй виповнилося вісімнадцять, за чоловіка набагато старше себе. П’ять років тому його не стало. Рік тому донька вийшла заміж. Жити вони стали у свекрухи, у тієї квартира чотирикімнатна. А Амалія, залишившись одна, від нудьги, затіяла косметичний ремонт та зміну меблів. – Подруго, у тебе нове життя починається. І квартиру поновила. Я тебе зводжу салонами краси, наведемо лиск. А що? Тобі й сорока п’яти немає. Молода ще. Дивишся і заміж тебе видамо, – говорила Катя, попиваючи червоненьке. – Та ти у нас красуня! – Захопилася Катя.
– Я тут путівки нам замовила до пансіонату. Я туди щороку їжджу. Класне місце. Спортзал, басейн, природа… У пансіонаті, помітивши, що Амалія кілька разів усміхнулася високому, стрункому чоловікові, Катя сказала: – Це Макс. Я його з минулорічного відпочинку пам’ятаю. У нього бзік – спорт. На жінок не звертає уваги. Того ж дня, увечері, на вечері, Макс підійшов до їхнього столика. – Дозвольте сісти. Бо всі місця зайняті. – Сідайте, звісно. Я Катя. А це Амалія, – швиденьkо зорієнтувалася подруга. За вечерею розмовляли. Розповіли один одному про себе. – Амалія, а завтра давайте пограємо в теніс.
– Я давно не грала, бою ся вас розчарувати. – Катанню на лижах та велосипеді, а також грі в теніс, раз навчившись, більше ніколи не забуваєш… – Катенько, ми начебто з тобою приїхали, а я з ранку до вечора з Максом пропадала, – каялася Амалія. – І це є чудово! Я рада за тебе!.. Повернувшись із пансіонату, Амалія з Максом nродовжували зустрічатися. Він навіть зробив жінці пропозицію. А тут і дочка наро дила. Попросилася жити до матері. – Моя свекруха дуже правильна. Критикує з приводу та без, – поскаржилася вона мамі. Амалія переїхала до Макса, а дочка із зятем та онукою переїхали жити в її квартиру… – Ну що, бабусю, нагулялася з онукою, – питав чоловік, коли Амалія поверталася ввечері додому. – У неділю з тобою поїду. А то онука запанікує: “Куди діда поділи!” Виявляється, kохання та щастя можуть нагрянути в будь-якому віці. Навіть коли вже нічого хорошого від життя не чекаєш.