Люда мала трьох дітей. Старшого звали Петею, його Люда найбільше любила і завжди серед інших дітей виділяла. Тому що Петя був найрозумнішим. Він коли в школу пішов, то вже вмів читати та рахувати. Тоді вчителі вирішили, що краще за хлопчика відразу перевести на другий клас. Тож Петя весь день сидів над підручниками, щось вирішував, багато вивчав. Інші діти його не розуміли. Другого сина у Люди звали Іван. Він не любив вчитися. Скільки б йому в приклад не ставили старшого брата, але Іван так і не міг всидіти за партою, йому хотілося більше грати в м’яч або з хлопчиками бігати. І була молодша донька Ірочка. Вона була тихою та спокійною дівчинкою, сиділа вдома, вишивала. Але єдине, що її виводило з себе, так це те, що вона з Іваном мала робити всю роботу по дому, а Петя міг взагалі не торкатися домашніх справ. Люда казала дітям, що Іван має дров наколоти, Ірочка вечерю приготувати, а Петя нехай за книжками сидить.
Коли діти обурювалися, Люда пропонувала їм вирішити рівняння. Через 5 хвилин вони кидали підручники і починали виконувати роботу по дому. Всі сусідки засуджували Люду, казали, що вона сильно розпестила Петю, який нічого вдома не робить. Тільки й уміє, що книжки гортати. Але Люда не зважала на це. -Ось поїде Петя, кине тебе, ніяк матері не відnлатить, – казали сусідки. І Петя справді поїхав після школи до міста , щоб до університету вступити. Спочатку він багато писав матері про свої успіхи. А як почав працювати, так його листи приходили все рідше. Люді було страшно прийняти те, що говорили колись сусідки. Ірочка на той час вийшла заміж і переїхала до сусіднього села. Тільки зять не подобався Люді, він був великим мрійником.
Все хотів пекарню відкрити, але тільки язиком плів, а сам нічого не робив. Іван працював трактористом, добре заробляв, будинок полагодив. Одружитися поки не поспішав. І ось під’їхала одного разу шикарна машина до будинку Люди. З неї вийшов Петя. Мати кинулася до сина, почала його обіймати. Все ж таки не забув її, приїхав до рідного села. Іван вийшов надвір із заздрістю в очах, що в брата така машина з’явилася. -Хорошу машину купив. Одразу видно, що дорога. -А це не моя, це тепер твоя, брате, – сказав Петя. Для сестри Іри з її чоловіком Петя дав грошей на будівництво пекарні. А матері запропонував переїхати з нею до міста. -А як же я дім залишу? -Так нехай у будинку Іван живе, так швидше наречену в будинок приведе. А ти зі мною в місті будеш, я у всьому, що маю, тільки тобі мама, зобов’язаний. Сусідки з заздрістю дивилися на те, як щаслива Люда збирає речі, адже старший син перевозить її до міста.