Що. Яка довідка? Який пологовий будинок. Ви хто. Все виявилося гірше, ніж я припускала ПОЛИТИКА

— Здрастуйте, — я почула в телефоні нерішучий жіночий голос. — Ви Анна Миколаївна? Мама Саші? — Так. — Передайте йому, щоб терміново приніс мені довідку; він знає, без цієї довідки в пологовий будинок не пустять. — Що ?! Яка довідка? Який пологовий будинок? Ви хто? .. Все виявилося гірше, ніж я припускала …-Здравствуйте, — я почула в телефоні нерішучий жіночий голос — Ви Анна Миколаївна? Мама Саші?- Так.-Будь ласка передайте йому, щоб терміново приніс мені довідку, він знає, мені народжувати скоро, без цієї довідки в пологовий будинок не пустять …- Що ?! Яка довідка? Який пологовий будинок? Ви хто?Потім я дізналася, що дівчину звуть Дарина, в минулому році вона зустрічалася з нашим сином, а тепер чекає від нього дитину. Даша запевняла, що ніяких претензій до сина не має, рішення народжувати прийняла сама і на допомогу від сина не розраховує.

-Зачекайте, але я про вас вперше чую … У минулому році, це коли? Влітку Саші в місті не було.Осінь, — відповіла дівчина — ви не лайте Сашу, він не винен, тільки про довідку скажіть. Дякуємо.І вона поклала трубку.Чоловік як дізнався — схопився і в нервах почав ходити по кімнаті.- Нехай одружується! Дитину зробив і в кущі!- Ні, йому до диплома ще два роки. Він сам ще дитина! І цій дівчинці лише вісімнадцять виповнилося …Уже ввечері син сказав, що вони з Дашею зустрічалися всього пару місяців, а про вагітність вона сказала йому перед Новим роком.- Я їй нічого не обіцяв. Ми взагалі ні про яке весілля і не говорили. Погуляли трохи і розбіглися, при чому тут діти …

Я мовчала, не знаючи, що сказати. Що ми можемо з батьком зробити? Наполягати на одруження? Який сенс? Син цю дівчину не любить, коли якого чоловіка утримали діти? У нашому випадку все напевно буде так само просто: молоді розлучаться ще до того, як ми зможемо виплатити взяті на весілля кредити.-Мам, я пропонував їй позбутися дитини, але y неї резус негативний, потім може зовсім не народити. І взагалі вона дуже хоче дитину. До чого тут я?— Ти знайомий з її батьками? Є кому допомогти з малюком?Все оказалось хуже, чем я предполагала. Мать Даши пила. Причем была запойной. В период просветления она устраивалась на работу, наряжалась, ухаживала за собой, начинала активно искать спутника жизни. И каждого нового мужа она объявляла Дашиным отцом.Ось я і подумала, що таким чином дівчинка вирішила створити собі нову хорошу сім’ю: чоловік, дитина і свекруха зі свекром.Вона все розрахувала: син, як порядна людина, піде з нею в ЗАГС, призведе наречену в свій будинок, витрати від сукні до святкового столу, зрозуміло, оплатимо ми.

— Мам, вона з матір’ю взагалі не живе, y неї невелика квартира є, яка від бабусі ще дісталася. Не буду я на ній одружується.- Звичайно не будеш, — втомлено погодилася я — ти про довідку не забудь завтра. У пологовий будинок завези.Минуло два місяці. Даша більше не дзвонила, a ми наполегливо вдавали, що нічого не сталося. Якось син запитав:- Мама, ми другий телевізор зовсім не включаємо ж …- Навіщо він тобі?- Хочу Даші відвезти. У неї був старий, але зламався, вчора їздив, допомагав викидати.- Даша? … А вона народила?-Так, хлопчика, Дімою назвала.— Схожий на тебе? …-Він ні на кого не схожий — маленький, товстий, лисий, весь час їсть і спить …Син відвіз телевізор, a я постійно тепер думала про цю дитину.У той же вечір вирішили ми з чоловіком з’їздити до Даші.

-Давно пора, — підтримав чоловік — вони нехай самі розбираються, a хлопчик нам, вважай, онук рідний.Чи не ризикнувши з’явитися з сюрпризом, я подзвонила Даші; вона здивувалася, але сказала, що буде рада нас бачити y себе в гостях.- Купити що-небудь?- Підгузки! — випалила вона — їх завжди не вистачає, a вони дорогі.Перед візитом ми заїхали в магазини, набрали Даші гостинців, дрібничок малюкові; молодій мамі треба було добре харчуватися; купили в аптеці підгузників.Перед квартирою я забарилася.-Все в порядку, — заспокоював чоловік — подивимося на хлопчика, віддамо покупки і все. Можливо, це буде наша перша і остання зустріч.Даша виявилася невисокою, повненької дівчиною з приємним і відкритим обличчям. На кухні вже закипав чайник, на столі стояла тарілка з свіжоспеченими млинцями.
-Діма тільки заснув, — тихо сказала вона нам — ходімо, я вам його покажу, він уві сні дуже смішно морщиться.

Побачивши пишне, рум’яне немовля — всі сумніви разом відпали — це наш онук, як дві краплі води він був схожий на маленького Сашка в цьому віці. Той же кирпатий носик, рудуватий пушок на голові, високе чоло, уві сні він так само смішно ворушив бровками.За чаєм Даша розповіла про себе: після школи вона закінчила училище і навіть встигла попрацювати перукарем.Знаєте, я на Сашу не ображаюся, як дізналася про дитину, відразу зрозуміла, що залишу. Ну і що, що я молода, за те y малюка буде хороша мама. Я любити його початку, поки він ще в животі був …- А на що ти живеш? — запитала я.- Допомога отримую і посібники. Ви не думайте, мені від вас нічого не треба. Синок підросте — на роботу вийду, в ясла я його вже записала: там з 10 місяців приймають.- У мене навіть накопичення є — гордо повідомила Даша — поки працювала, відкладала.

— І багато?- Десять тисяч.І відразу ж додала.- Це я коляску ще з них купила. Ліжечко. Подивіться, все нове!У цей момент закричав Діма — і дівчина кинулася до малюка заспокоїти і погодувати.Я озирнулася. У кімнаті стояв накритий старим пледом скрипучий диван. На стінах були полиці з книгами. Старомоднийсервант стояв в кутку. Ймовірно, ця обстановка була ще при бабусі.Тут повернулася Даша з карапузом.Давай ми тобі допоможемо пакети розібрати.А на кухні ми не знайшли холодильника …-У мене його немає, — зніяковіла дівчина. — але нічого, якщо щось швидко псується, я за вікно кладу. Бачите, там ящик спеціальний …На прощання ми поцілували онука, а ледь вийшли за поріг, чоловік запитав:- В магазин? У тебе картка з собою?Якивнула.Ми сіли в машину і поїхали за новим холодильником.Даша мені дуже сподобалася: цілеспрямована, рішуча. Її не зламали ні бідність ні мати. Не знаю, як далі складеться її життя, але дуже хочу допомогти. І стати для Діми найкращою бабусею