Віра вже давно працювала у цій фірмі. Зарплата у неї була хороша, тож жінка встигла придбати собі житло і навіть власний автомобіль. У неї достатньо коштів, тільки одне не дає їй спокою. Вона досі не зустріла людину, з якою можна було б пов’язати своє життя. А після тридцяти семи років жінка вже змирилася із цим. Значить, доведеться жити самій. Самій можна жити краще. Вона так думала, поки до них на роботу не прийняли нового працівника. Євген нічим не відрізнявся від інших. Висока, гарна статура. Віра одразу помітила його погляди у свій бік. Їй самій ставало від цього приємно. Невже він не бачить між ними різниці у віці?
На вигляд йому було тридцять один. Тоді він став приділяти Вірі знаки уваги. Від цього Віра розцвіла на очах. Вона чудово розуміла, що це не назавжди, але їй було приємно. Давно нею ніхто не цікавився. Якось Євген першим підійшов до Віри. Хотів із нею поговорити. Його дівчина зрадила йому з найкращим другом. Чоловікові було дуже боляче від цього, але він не хотів, щоб його колишня це бачила. Тому попросив Віру йому підіграти і зробити вигляд, ніби вони шалено заkохані один в одного. Віра посміхнулася від цієї пропозиції. А як же різниця у віці? Жінка таки погодилася йому підіграти. Зрештою їхня гра перетворилася на реальність.
Через кілька місяців жінка дізналася про вагітність . Спочатку вона боялася розповідати про це Євгену. А коли животик став помітнішим, то чоловік і сам сказав, що настав час стати батьком. Віра відповіла, що нічого не вимагає від чоловіка. Вона готова сама виховувати дочку. Він завжди мріяв про дочку. Тож не приймав відмови від Віри. З того часу вони разом відвідували ліkаря. Євген ні на мить не відпускав дружину. З nологового будинку він забирав свою жінку з дочкою на розкішному авто. Букет троянд, кульки, шампанське. Все як у казці. Євген був на сьомому небі від щастя. Він батько. Віру з дочкою одразу відвіз до своєї квартири. Хіба можна, можливо дитині зростати без батька?