Заміжня я вже три роки і живемо ми з чоловіком згідно з встановленими, після спільного обговорення правилами : * поки я ще не наро дила дитину, сімейний бюд жет ми ділимо навпіл; * Для побутових потреб ми щомісяця окремо відкладаємо кошти, на відпустку – також окремо, і крім цього, кожен має ще кошти для витрат на себе; * прибирання будинку або приготування їжі – також за графіком, я не хатня робітниця і вважаю, що ми все повин ні робити разом. Я завжди була проти того, коли чоловік із жінкою заробляють однаково, а вона приходить додому і ще має прибрати квартиру, приготувати вечерю, а він просто лягає перед телевізором.
Працювати ще вдома у “другу” зміну – це не про мене. Після весілля я переїхала жити у квартиру чоловіка, тому так вийшло, що комунальні платежі сплачую здебільшого самостійно. Та й він до мене не має жодних претензій. Нещодавно до нас у гості прийшли друзі, і натякнули на те, що вдома час робити ремонт. Типу, у квартирі робився ремонт ще 8 років тому, і вже настав час щось міняти. Мені абсолютно все одно на те, що вони думають, але чоловік прийняв до відома їхні слова і почав говорити про ремонт .
Мені абсолютно байдуже, що відбувається вдома, адже я велику частину дня проводжу на роботі. Ось він уже кілька днів поспіль мені скиглить про ремонт, а я йому кажу, що нехай робить, якщо хоче, але я на це не збираюся додатково виділяти кошти. Квартира його, я вкладу сюди певну су му, а він потім виставить мене за двері. Зараз чоловік запропонував інший варіант: ми беремо kредит та ділимо все навпіл, проте я не хочу давати свої гроші. Фізично я готова у всьому доnомогти, але не матеріально, мене і так все влаштовує, чому я маю nлатити за його забаганки? А він ображається. Але хіба я не права?