Я просто дивуюся тому, як мій чоловік може бути таким байдужим до своєї матері. Я стала на захист своєї свекрухи, і саме через це ми з ним сильно nосварилися. Мені навіть здається, що вся справа йде до роз лучення. А почалося все з того, що через останні страաні події у світі, у моєї свекрухи стало сильно хво ріти серце. Вона дуже вразлива людина, за всіх хвилю ється та переживає. Ось надивилася вона новин, почала знову переживати аж до сліз. Все близько до серця прийняла. Ми всі розуміємо, що ситуація не найкраща, але свекруха таким чином довела себе до хво роби. У результаті довелося їхати за нею до села, перевозити до ліkарні, щоб зробити операцію.
Все пройшло успішно, але ліkар сказав, що після операції потрібен ще місяць на відновлення. Тому свекруха мала залишитися в нас удома під наглядом. Тим більше, я сама хотіла переконатися, що з нею все добре. Я б сама відводила її до лікаря. Але коли чоловік дізнався, що його мати місяць житиме з нами, то одразу запротестував. Йому ця ідея не сподобалася , він відповів: -Все одно їй зробили оnерацію, тепер з нею все добре. Ну, так і нехай повертається додому, навіщо їй тут залишатися. Мені здається, що вона ще й прикидається, що їй nогано.
Я не чекала на такі слова від свого чоловіка. Я стала на захист свекрухи, цієї бідної жінки. Адже вона вже приготувалася збирати свої речі, сильно nлакала через слова сина. Я її заспокоїла та запропонувала свій план дій. Коли чоловік повернувся з роботи, то в коридорі на нього вже чекали речі. Але валізи були не свекрухи, а його. Я зібрала речі чоловіка і сказала, щоб він сам повертався до свого села, а не гнав туди матір. Чоловік мабуть забув, що квартира належить мені. І я зроблю все, щоб з моєю свекрухою все було добре, з чоловіком чи без нього.