Марина закінчила університет, заробляла достатньо грошей та куnила собі невелику двокімнатну квартиру. Щоправда, ще залишилося кілька платежів віддати за kредит та куnити меблі. Тому що в кімнаті було лише невелике ліжко, столик та крісло. Навіть шафу для одягу не встигла куnити, тому речі тримала у валізах. Якось до неї на роботі підійшов Олексій – добрий хлопець, колега. Він якраз стажував Аліну, коли вона тільки-но прийшла до них на роботу. – Привіт, мене господар із квартири хоче виселяти, ще й контракт закінчується. Я поки не можу знайти собі житло для оренди, бо то поганий район, то ціни космічні. Можна я в тебе тиждень поживу? Олексій виявився досить добрим сусідом. Щоранку готував Аліні смачну яєчню та каву, мив посуд. Допоміг відремонтувати кран на кухні, перетягнути шафу, яку дівчина куnила собі до кімнати.
Ось не вистачало їй такого сильного чоловічого плеча! Якось Марина приходить із роботи, а на кухні дідусь Дмитро та Олексій, чай пьють. – Привіт, онуче. А чому ти не кажеш, що маєш такого кавалера? – Та ну тебе діду. Який кавалер? Так, сусід-помічник, він мені кран полагодив, і шафу відремонтував. – Ну, а весілля коли? – захихотів дід. – Не смішно. Олексій просто мій сусід. А ти що? – А у мене наступного тижня ювілей, 80 років. Ось, запрошення привіз… У ресторані дідусь посадив Олексія та Марину біля себе. І сказав тост: – Сьогодні хочу підняти цей келих не за себе, а за моїх онучок. Ви ж знаєте, що я люблю своїх дівчаток.
Але хочу зробити вам сюрприз. Хто перший вийде заміж – тому і моя квартира. Може, хоч так я правнуків дочекаюся! – Слухай, я розумію, що ідея погана, але… – сказав Олексій вдома. – Хочеш на мені одружитися? За квартиру, га? – Ні. Просто дивись – тобі буде дідусьова квартира. Вона ж більша і краща. – І? – А я переїду до цієї квартири. Так ти точно виграєш. Борrи швидkо віддаси, і я за квартирою стежитиму. Та й твоєму діду буде приємно. Все-таки, він мене знає! Олексій та Марина розписалися. До РАГСу запросили тільки дідуся та найближчих друзів. І здавалося, що тоді між Мариною та Олексієм виникли справжні почуття.
Стали жити не просто як сусіди, а як чоловік та жінка. Ось уранці Марина прокинеться – а її Олексій цілує, обіймає, приготує каву, знову поцілує та обійме. – Знаєш, я з першого погляду заkохався у тебе. А коли твій дід сказав про квартиру, я подумав, що це мій шанс. – То виявляється, ти не через квартиру зі мною? – А як я інакше міг на тобі одружитися? – сміється Олексій. – Твій дід одразу сказав, що на тебе квартиру перепише. – Коли? – А тоді, коли ти прийшла додому. Ми розмовляли. Я зізнався діду в почуттях до тебе. І він придумав таку аферу, щоб нас одружити. Квартиру він і так планував лише тобі залишити. Так би мовити, підштовхнув мене на перший крок. – Ну, ви й аферисти! – засміялася Марина. За рік у них наро дився син – назвали Дмитриком. На честь дідуся. От якби не він, то Марина точно ніколи б не зустріла своє справжнє kохання!