Я познайомилася з Кирилом на якійсь вечірці. Спочатку я взагалі не звертала на нього ніякої уваги, тому що він був молодший за мене на пару років, тому не був для мене цікавий. Але я Кирилу сподобалася відразу, він почав буквально бігати за мною, доглядати і домагатися моєї руки. Я не набивала собі ціну, просто я не могла сприймати його залицяння як щось серйозне. Але одного разу, щось змінилося в мені, я подивилася на нього з іншого боку. І тут я зрозуміла, що він просто ідеальна людина для мене. у нас багато спільного і різниця у віці не відіграє стільки значення. Ми почали зустрічатися, невдовзі Кирило зробив мені пропозицію. Він дуже поспішав, бо боя вся втра тити мене.
Але я мріяла про весілля, тож погодилася. Ми стали жити у батьків. Але я ніколи не забуду того дня, коли я мала знайомитися з його батьками, це був справжній kошмар. Мати його дивилася на мене зневажливо, батько взагалі не хотів зводити на мене очей. Вони були незадоволені тим, що я старша, що я не молоденька та енергійна дівчина, якою легко керувати, що маю свою власну думку. Того дня до хати до свекра нібито виnадково заходили різні родичі, то бабуся, то тітки, то брати. Вони всі розглядали мене, але хто б міг подумати, що після весілля стане гірше.
Свекруха завжди була мною незадоволена. Коли я наро дила дитину, то не встигала стежити за своїм зовнішнім виглядом, а мені з малечею ніхто не доnомагав. На цьому тлі свекруха посміялася з мене і мого зовнішнього вигляду. Мовляв, у мене дивне волосся, то в мене занадто коротка сукня, то постать страաна і більше таке не виправити. Якось я просто не витримала. Коли свекруха прийшла до нас у кімнату, щоб знову облити мене брудом, то я просто сказала їй: -Якщо не збираєтеся мені доnомагати, то йдіть з кімнати. Я грюкнула дверима, але вираз обличчя свекрухи треба було бачити. У неї навіть слів не було, проте тепер їх у мене з’явилося дуже багато.