Іван із Христиною у шлюбі понад десять років. Їхній доньці, Діані, 9 років. Вже рік, як їхню родину лихоманить. Бачите, чоловікові захотілося нових вражень та відчуттів. Але для сім’ї це стало справжнім випробуванням. Спочатку Христина навіть не звертала уваги на пригоди свого чоловіка. Вона думала, що скоро все закінчиться і стане на свої місця. Їй не хотілося, щоб її дочка хвилю валась. Так і носила все у собі. Але Іван побачив спокій дружини і не думав зупинятися. Згодом він перестав приходити додому ночувати. Христина зразу здогадалася, до кого ходить її чоловік, але нічого не робила. Була впевнена – для неї та жінка не конкурентка.
Це колись мало закінчитися. Так і сталося. Через два місяці Іван нагулявся і повернувся, але не просив у дружини вибачення. Повернувся, наче нічого не було. Він повернувся, бо посварився із коханкою. Вона зажадала у Івана дорогих подарунків та уваги. Все б нічого, якби якось та жінка не з’явилася на порозі їхнього будинку з криками. Кричала, що Іван їй зра див! Їй! Зра див! Іван повівся як ганчірка. Він не виставив її за двері, а зібрав свої речі і пішов із нею. Тоді вже Христина почала підозрювати, що їм не по дорозі.
Нічого спільного з такою людиною не може бути. Шkода, що дочка страждатиме через дурного батька. Минуло три тижні, Іван знову стояв на порозі Христини з речами. Страшно й уявити, що в них трапилося цього разу. Христина подумала, що нарешті цей цирк закінчився, але це тривало ще кілька разів. Тоді Христина не витримала. – Іване, визначся нарешті, з ким ти хочеш жити. Дочка вже не маленька, я не хочу, щоб вона бачила це. Через кілька років вона вже не називатиме тебе татом. Ти маєш бути прикладом. Всі ці гуляння однозначно не найкращий приклад для дитини. Але кому там казати. Скінчилося тим, що Христина змінила замки в дверях. Цього поки що вистачить, а далі буде видно.