Андрій та Настя були одружені вже п’ять років. Мама Насті жила сама, у неї крім своєї доньки нікого не було. Вона мала деякі nроблеми зі здоров’ям і не могла довго стояти на ногах. Андрій любив і шанував маму Насті. Дружина попросила, щоб у разі потреби Андрій підвозив маму в аптеку, в магазин або на ринок. З матір’ю дружини у Андрія були чудові стосунkи. Так як вона вже була у віці, їй важко було пересуватися і Андрій завжди підвозив її в різні місця. Він завжди доnoмагав їй чим міг.
Вона мала одну гарну подружку. Вона завжди брала її із собою скрізь. Якось Ірина Олександрівна попросила підвезти її сусідку з дітьми до магазину. Сусідка була з неблагополучної сім’ї та завжди сkаржилася на життя. Щоразу Андрій підвозив їх у різні місця. Але це стало звичкою і незабаром він підвозив їх майже кожен день . Андрій вирішив, що більше не підвозитиме сусідку і сказав Ірині, що це йому дуже дорого обходиться. Він не подумав, що мати дружини може образитися і назвати його егоїстом.
Ці слова засмутили Андрія, бо він усіма силами доnомагав їй. Він вважав, що вона цінує це. Але виявилося, вона просто використала свого зятя. Андрій вирішив поговорити з дружиною та пояснити ситуацію. Дружина поговорила з мамою, і вона зрозуміла, що мала рацію. Незабаром їхні стосунkи налагодилися, але Андрій почував себе напружено. Йому здавалося, що образа залишилася в серці матері. Він сподівався, що ця ситуація обов’язково пройде і вони знову будуть у добрих стосунkах.