Вже була опівніч, але доньки вдома не було. Маші всього шістнадцять років, і телефон недоступний. Невдовзі почувся звук ключа в дверях. Марина негайно вискочила в коридор! – Де ти була? Мама вирішила дочекатися ранку, щоб поговорити з нею. Марина не знала, як розпочати. – Маша… Ми куnили тобі телефон навіщо? Щоб ти була на зв’язку. – Ой, мамо, будь ласка, не починай! Ми живемо в нудному місті, зі мною нічого не станеться. Крім того, я була не одна. – Я переживаю, зрозумієш коли діти будуть. Маша посміхнулася. – Я взагалі не хочу дітей. Дякую, я спостерігала за тобою. За тиждень Марині зателефонували зі школи, бо Маша прогуляла пробний іспит і часто не приходила. Незважаючи на те, що вдома сталася сварка, мама захищала дочку перед учителем, вигадуючи безліч фіктивних візитів до ліkаря та інших подій.
– Коли ти збираєшся вчитися! – Навіщо мені це взагалі? Я піду на перукаря. – Цікаво, чи це кар’єра? Ти маєш отримати нормальну освіту. – Мамо, якщо треба, вчися сама. Ти постійно згадуєш це навчання, і що? Де в тебе диплом? У шафі валяється. – Я просто рано наро дила. – Навіщо ти нас до школи відправляєш, якщо сама вийшла заміж молодою? Ти шкодуєш, що ми в тебе наро дилися, га? Ніхто не міг бути таким чесним, як Маша. Тому вона мала рацію: хоча дочок ніколи не повідомляли про це, причина їхнього шлюбу з чоловіком була цілком банальною. І так, з близнюками і дитиною на руках це був не найкращий час для навчання. Марині nродовжували снитися тривожні сни на цю тему, тому, як би не був наполегливий чоловік, вона ніколи не погодилася б заваrітніти знову.
Вона таємно вивчала вимоги до вступу на заочне відділення, оскільки цікавилася nсихологією, але водночас боя лася глузувань. Поки Маша проводила день зі своїм хлопцем, замість того, щоб готуватися до іспиту, вона куnила собі кілька підручників і взялася до роботи. Результати були очікувані: Мама вступила до коледжу, навіть на бюджет, а Маша ледве виконала вимоги для отримання атестату. Вона відвідувала курси перукарів. Марині у вересні виповнилося 37 років, і раптом у неї почала боліти спина, зовсім зник апетит. Якось вона увійшла у ванну і побачила, що Маша поклала на раковину сім смужок, які вона відразу впізнала як тест на вагітність. Їй навіть не треба було придивлятися, бо на кожній із них блищали дві смужки.
– А ще є? – Запитала мама. – Так, – пробурмотіла дочка. – Що таке, мамо? – Я молюся, щоби це був хлопчик. А як моє навчання… – Якщо хочеш, я можу посидіти з ним. Ну, якщо я все одно збираюся завести дитину, чи не однаково, один чи два? – Сказала дочка. Усміхнулася, вдихаючи повітря. – Що тут відбувається ? – обережно поцікавився батько, побачивши вирази їхньої радості та смутку. – У нас є дві новини, чудова та дуже хороша, – заявила мама. – Так, дідусю, з чого почати? – Дідусю? Сподіваюся, ви жар туєте, – сказав він. Вони обмінялися ще одним поглядом, після чого мовчки витягли йому тести. Він довго вивчав кожен тест, перш ніж нарешті сказав: “Ну, якщо хоча б у однієї з вас буде хлопчик, то я буду щасливим”.