Я заміжня за Ігорем уже десять років. Познайомились, коли мені було тридцять. Він на два роки старший. Як між нами спалахнули почуття, я й не помітила. Але вже за три місяці він покликав мене заміж. Зі свекрухою у нас прекрасні стосунки. Ми немов подруги. За ці десять років ми народили трьох дітей. Але тільки народження третьої дитини змінило моє життя. Бути матір’ю – це важка праця. З ранку встаю, готую сніданок всім. Потім проводжу чоловіка на роботу, відправляю старшого до школи, відводжу середнього в садок, сама сиджу з молодшим і займаюся домоводством. Часу на себе не вистачає.
Що таке манікюр, зачіска, СПА вже давно забула. А ось після народження третьої дитини стала різко набирати вагу. І до цього не відрізнялася фігурою моделі, але хоч би була стрункою. А зараз у мені дев’яносто кілограмів. Мені страшно дивитись на своє тіло. Того дня я замкнулася у ванній кімнаті і довго плакала. Потім вирішила, що сльозами фігурі не допоможеш і вирішила почати робити фізичні вправи. Але систематично це проводити не вдавалося. Малюк вимагав уваги до себе. Намагалася схуднути за допомогою дієт, але й тут не змогла втриматись. Ігор своєрідно підтримав мої дієтичні потуги. Тепер він щовечора перекладає з моєї тарілки у свою половину порції.
Та ще й знущається: – Куди зникла моя кохана, струнка дружина? Хочеш я тобі куплю абонемент у спорт-клуб? Ти почала жахливо виглядати! Зовсім не стежиш за собою! Я нервуюсь, боюся, що мій Ігор знайде собі молоденьку. Одяг купую на кілька розмірів більше, щоб приховати недоліки фігури. Я дуже хвилююся за стабільність моєї родини. Але свекруха мене заспокоює: – Все у вас буде добре. Не бери в голову. І тепер я не знаю, чи намагатися привести фігуру в порядок, чи заспокоїтися, і продовжувати жити на своє задоволення?