Батьківські збори – це найгірше, що може бути на світі! Зазвичай їх відвідує моя дружина, але цього разу вона не змогла і мені довелося йти замість неї . Син у 5 класі навчається тому, я був готовий до всього. Але ж тут таке! Коли я увійшов до класу, там було 26 батьків, і лише один чоловік сидів на першій парті з моїм сином та його другом. Ми привітали одне одного. Вчитель довго і нудно розповідала мені про його оцінки та розмахувала перед нами своїми записами.
Я не дуже турбувався, бо знав, що мій син добре навчається у школі. Однак тепер, коли справа дійшла до поведінки, я напружився. Звичайно, спочатку говорили про цих чарівних янголяток, таких уті-путі. Але от воно! Настала і наша черга. Простіше кажучи, нас добре відчитали за “грішки” наших дітей. Найтупішим “питанням” вечора було питання про “пістолет”. Хлопці купили десь маленьку пластмасову зброю, яка стріляє кульками.
Вона розмахувала їм перед нашими обличчями і кричала, що коли наші діти стріляють у вчителів, то вони – майбутні бандити, яких треба посадити до в’язниці. Поклавши зброю та кульки на стіл перед нами. Мій сусід по парті почав оглядати гвинтівку, а потім зарядив її. Не знаю точно, звідки в моєму мозку взялася думка забрати у нього рушницю, але доки я намагався це зробити, куля потрапила прямо в… так-так-так… у вчителя . Все це квіточки… Сусід по парті схопив мене за руку і з криком “Біжимо!” витяг мене з класу. Це був повний капець, ми як маленькі бігли до дверей. З класу почувся сміх батьків. Що я тепер скажу своєму синові, стрьомно все вийшло…