Маму Васі несподівано викликали до школи. Їй довелося залишити важливу роботу, хоча біля її кабінету вже зібралося чимало людей. Вона працювала юристом, рятувала долі. Поки їхала в машині крізь пробки, то зрозуміти не могла, в чому ж завинив її син. Адже Вася зразковий учень, завжди робить уроки більше потрібного, допитливий, а головне спокійний. Маму учня зустріла вчителька років 30 у старій пом’ятій сукні. Незважаючи на сірий вигляд, у вчительки були нафарбовані губи в яскраво-червоний колір, що говорило про відсутність смаку.
-Що зробив мій син? -Я не чекала такого від Васі. Ось все що завгодно, тільки не це … -Ну не нудите ж, що він накоїв? -Продав … – Що nродав? -Браслети! Очі мами округлилися. Вона чудово знала, що її син має багато хобі. Для розвитку моторики він любив плести браслетики. Досить хороше заняття, мама не бачила в цьому нічого страաного. -Тобто ви хочете сказати, що відволікли мене від роботи, щоб повідомити, що мій син nродає браслети?
Ви взагалі у своєму розумі? Вам зайнятися нема чим? -Ви самі себе чуєте? У нас у школі заборонено продавати. -Мій син нічого не вкрав, уроки не зривав, у бійках не брав участі. Він просто виявив себе, сплів браслет і продав. Що в цьому nоганого? -У нас не можна торгувати, це школа, а не магазин. -У вас у буфеті вже торгують їжею для дітей. -Це інше, тут нічого порівнювати. – Тоді покажіть мені ваш шкільний статут, я сама подивлюся на пункт, де вказано, що торгувати в школі не можна. Вчителька була збентежена. Вона вже не знала, які аргументи наводити і просто сказала: -У всякому разі, поговоріть зі своїм сином. -Звичайно, поговорю. Я його похвалю. Що він у мене майбутнім біз несменом зростає.