Коли Наді було 30 років, вона нарешті вийшла заміж. Наро дила чоловікові двох дітей – дівчаток – але сімейне життя у них не склалося. Після роз лучення мама порадила їй їхати на заробітки, пообіцявши зі свого боку доглядати дітей. Так і вчинили. Жінка була на заробітках цілих 8 років, справно висилала гроші сім’ї, і життя, здається, налагоджувалося. Так тривало доти, доки не захворіла її мама. Після тривалого ліkування старенька пішла з життя, і тепер перед Надею постало серйозне питання – з ким залишати дітей?
Зрештою жінка залишилася на батьківщині, перебивалася невеликими заробітками. Коли доньки закінчили школу, вступили до університету. А згодом молодша оголосила, що збирається заміж. Надя зібрала свої останні заощадження та організувала дітям весілля. Довелося після церемонії знову їхати на заробітки. Якось мені зателефонувала старша дочка і сказала, що її практично виганяють із квартири.
Справа в тому, що молодша з чоловіком переїхали до нашої оселі, а згодом у її житлі стали влаштовуватися родичі зятя. Надя була змушена знову повертатися. Коли вона зайшла до свого будинку, сваха оголосила, що вона зобов’язана доnомагати дітям, саме тому вирішила переїхати до них. Неnогано влаштувалися. Але Надя не могла дати в образу старшу дочку. Віддала всі свої гроші молодшій, сказала, щоб та орендувала собі квартиру і щоб ні вона, ні чоловік, ні його родичі більше в її будинку не з’являлися.