Моя свекруха завжди позиціонувала себе як кращого фахівця, якого тільки можна зустріти. Вона хвалилася, що була найкращим логопедом. Тому коли у нас з’явилася дитина, то ми з чоловіком точно знали, що бабуся займатиметься з онуком. Але все виявилося не так радісно, як ми з чоловіком гадали. Мало того, що свекруха довго набивала собі ціну, причому в результаті вона зупинилася на ціннику вище за середній, так ще й потрібно було привозити онука до неї, а через дві години забирати. Варіант залишити дитину у свекрухи не розглядався. Для мене було дивно, що свекруха тільки й робить, що вихваляється, але в неї жодної дитини немає на навчанні.
Тобто, репетиторством вона не займається. Свекруха виправдовувалася тим, мовляв вона просто строга, тому не всі діти з нею ладнають. Минув рік із того моменту, як ми з чоловіком платили свекрусі гроші за заняття з нашим сином, але результату не було. Я вже почала думати, може з моєю дитиною щось не так, що йому не виходить нормально розмовляти. Хоча ті діти, які були його віком і взагалі не займалися, розмовляють добре. Тоді ми з чоловіком вирішили якось таємно підслухати уроки свекрухи.
І, як з’ясувалося, вона взагалі не займалася онуком. Вона сідала перед телевізором, дивилася його, а син сидів поруч і дивився телевізор, причому все це було мовчки. Тепер не дивно, що дитина розмовляти не вміє, вона ж мовчала з бабусею цілими днями. І за що ми з чоловіком такі гроші викидали – не зрозуміло. Ми повідомили свекрусі, що більше не збираємося відправляти до неї на заняття дитину, тому що вистачило нам сумного досвіду. Свекруха почала протестувати, що ми її недооцінили, що це онук nогано засвоює матеріал: -А як ще дитина мала засвоїти ваші шоу по телевізору? -А ви що, на хабно стежили? Вам взагалі не со ромно? На цьому наші розмови зі свекрухою скінчилися. Більше того, ми віддали сина до іншого логопеда, який швидко навчив сина вимовляти правильні звуки.