Ганна, Діма та Михайло товаришували з першого класу, були компанією, яка була нерозлучною. Але у випускному класі стало очевидним, що доведеться роз лучитися. Діма збирався вступити до університету в Англії, а Мишко збирався поїхати на заробітки до свого дядька, який був у Польщі, Ганна збиралася залишитись у рідному місті. Діти здо рово розсудили, що підтримувати зв’язок як раніше буде неможливо, тому домовилися зустрітися будь-що через десять років.
Наперед навіть був позначений день. І ось десять років минуло, у призначеної години двоє друзів були на місці. Діма та Мишко обнялися, почали активно розмовляти. Мишко встиг одружитися, у нього вже було двоє дітей, а Діма все ще ходив у неодружених. Вони зачекали ще годину, але Ганна так і не прийшла. Друзі знали, де вона живе, тож вирішили одразу піти до неї додому.
Їх зустріла мама Ганни та розповіла, що вона захворіла та потрапила до ліkарні. Ганна мала перший невдалий шлюб і дитину від першого чоловіка. Їй непросто доводилося, вона дуже багато працювала. Дорогою до лikарні Діма тихо зізнався: -А я ж її раніше kохав, але не зізнався, бо боя вся зруйнувати дружбу. Варто було одного разу Дімі подивитись на подругу дитинства, він зрозумів, що любить її досі. Цього разу Діма вирішив не втрачати шансу на щастя.